Дорога вперлася в ліс. Вертатись назад не хотілось. Із розпізнавальних знаків лише пляма кави на карті. Добре поїду через цей ліс, він мабуть коротенький. Проїду наскрізь. Що має статися?День повернув за південь. Дорога петляла поміж дерев. Густі крони дерев зімкнулися над машиною. Сонце кидалося сонячними зайчиками,через крони і листя. Добрих пів години, година, півтори. Почало збиратись на грозу. Сонце зникло. Зпасмурніло. Хлинула злива. Мене почало злегка нудити. За зливою нічого не видно було. З'їхавши на узбіччя я вирішив пересидіти зливу. Відкинувшись на сидінні ніби на хвилю заплющив очі... Прокинувся в цілковитій темряві. Спина затекла. Мене страшенно нудить. Виходжу із машини і мене рве прямо в траву. Я майже нічого не їв зранку. Мене рве водою і жовчу. Спазми страшні. Я падаю обличчям у придорожній бурьян. В очах темніє і я втрачаю свідомість. Не знаю скільки я валяюсь в траві та зрештою розплющую очі. Наді мною крони дерев та зоряне небо. Мені страшенно жарко. Місяць і зорі колишуться під дивним кутом. Мені здається десь шумить річка та я надто кволий щоб шукати воду вночі. Насилу доповзаю до машини. Заладжу в машину прикладаючи зусилля, як альпініст на крутій скелі. З останніх сил зачиняю дверцята і мене поглинає хитка темрява.