Епілог

Два роки потому....

– Яка вона красунечка. Така мила. Правда Сєво?

– Так. Сама досконалість. Як і ти моя люба, – сказав Сєва й поцілував мене у скроню.

– Візьмімо її собі. Ну, будь ласка, – попросила я Савелія й погладила маленьке кошеня. Породи британський висловухий. 

– А як же Чак? Мені здається він буде не дуже радий новому сусіду.

– Чак старіє, тому йому все одно скоро буде потрібна заміна. Тим більше наші діти обожнюють домашніх тварин, – висунула я головний аргумент.

– Особливо, коли тягають їх за вуха, – сміється Сєва.

– Сєво, ну, будь ласка. Я знаю що все одно ти мені поступишся.

– Добре. Вмовила, але прибирати за кошеням будеш ти. Бо я взяв на себе всю турботу про Чака.

– Добре, якщо тільки мій живіт це дозволить, – я погладила себе по вже доволі помітному животику.

Ми з Сєвою чекали на появу другої дитини. Звісно Савелій мріяв про цілу футбольну команду, як то кажуть. Але це явно не для мене.

Двоє старших хлопців двійнят чекали на нас з нянею вдома.  А ми вирішили трохи присвятити час собі. Й трохи погуляти на свіжому повітрі вдвох.

Й коли я побачила бабусю з кошиком, де грілося маленьке кошеня одразу вирішила його купити.

Тепер разом з коханим чоловіком та милим кошеня я йшла додому. Там де була моя сім'я. Мій причал.

– Сєво.

– Що?

– Я тебе кохаю. Скільки разів я хотіла тобі це сказати. І скільки мало сказала, – я зупинилася й обійняла чоловіка.

– Я теж тебе кохаю. І знаєш я думаю, що це справді новорічне диво. Диво що через стільки років я зустрів тебе знов. І ніби якась сила зверху підштовхнула мене до тебе, – відповів Савелій й подивився на мене з такою любов'ю, що не одна жінка не сумнівалася б у його почуттях.

– Здається я знаю, що це за сила, – підморгнула я й поцілувала Сєву. І ні разу не шкодувала про це.

   Через чотири місяці у нас з Савелієм народилася донька. У якій він душі не чаяв. Вона стала його маленькою принцесою. Яку він балував і безмежно любив.

Ми з Сєвою прожили довге й щасливе життя. У злагоді й взаєморозумінні. Дива існують. Тепер я в цьому впевнена.

Раніше я в них не вірила і не любила Нового року, але випадкова зустріч з Сєвою й стала тим самим найкращим подарунком. Подарунком на Новий рік.

**,*,*

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ ВСІМ ДЯКУЮ ХТО ЧИТАВ І ПІДТРИМУВАВ ДАНУ ІСТОРІЮ. ДО ЗУСТРІЧІ У НОВИХ КНИГАХ. З ЛЮБОВ'Ю ЛАДА КОРОП.

*****