Розділ 1.

31 грудня....

     От що не говори я просто обожнюю новорічні свята. 

Кожного року з любов'ю прибираю ялинку і сама наряджаюся у снігуроньку.

Хоча знаю, що за це мене можуть закидати помідорами. 

Але ж це вже традиція протягом шести років.

Кожного року я наряджалася у костюм снігуроньки й чекала Макса з довбаного корпоративу. Макс це до речі мій єдиний і коханий чоловік.

Ось і цього разу я купила ну дуже сексуальний костюм. Ну і тортик прихопила по дорозі.

Все було б добре та от коли вже була у самих дверей квартири дорогу мені раптово перегородив мій собака. Породи джек рассел – тер'єр. 

Чак почав обнюхувати мої пакети й бігати навколо мене наче навіжений.

– Чак? Що ти тут робиш? Дивно чому ти у під'їзді бігаєш? – звернулася  до себе.

Чак продовжував бігати, а я вкотре вирішила насварити Макса за те що виставив собаку надвір.

Ми разом з собакою увійшли до квартири й мене у ніс вдарив аромат чужих парфумів. Дуже різкий. Я б такий нікому не порадила. 

– Коханий, я вдома, – на автоматі промовила я.

Що ж мене знову зустрічає тиша. Макс певно ще не повернувся. Це добре. Значить я встигну переодягнутися й влаштувати йому сюрприз.

Я пішла на кухню. Відкрила холодильник й дістала звідти м'ясну  нарізку, сир, мандарини та шампанське.

Потім пішла до спальні й змінила свій діловий костюм на дещо відвертіше.

Я набрала Макса. Він як завжди не взяв слухавки. Але це не страшно. На корпоративах завжди шумно. Напевно він ще там.

Я сіла на ліжко й стала чекати. Минуло години дві й Макс все ж таки повернувся. Я почула звук дверного замка.

Чака я закрила на балконі, щоб не заважав. А сама залізла у шафу, щоб сюрприз вийшов ще кращим.

А дарма. Мало того що я просиділа там хвилин двадцять та ще й Макс увійшов у спальню не один.

Через невелику щілину я побачила, що він разом з якоюсь білявкою. До речі з чудовою фігурою. Я витріщила  очі від здивування.

Що це означає? Через кілька секунд я це зрозуміла.

Макс і ця курка почали лизатися.

– О, Макс. Давай одразу перейдемо до справи. У нас обмаль часу, – прошепотіла білявка.

– Не хвилюйся. Тоня ще не скоро повернеться. У їх фірми важливий контракт, тому вона  з босом напевно півночі китайцям дупу лизатиме, – зареготав Макс.

Я не впізнала свого чоловіка. Від коли він став таким грубіяном? 

– Ну тоді до справи, – захіхікала білявка й зняла з себе сукню.

Схоже носити спідню білизну це не про неї.

   Від шоку я не могла поворухнутися. Тільки коли Макс вже знімав з себе труси я вийшла з трансу.

Й наче гарпія вилетіла з шафи.

– Снігуроньку замовляли? – шиплю я зі всією злістю.

Макс і його розпутна дівка від перепугу навіть відскочили один від одного. 

– Антоніно? Ти вдома? Ти ж казала, що затримуєшся на роботі, – заскиглив Макс.

– Я збрехала тобі, бо хотіла влаштувати сюрприз. Але той сюрприз який влаштував мені ти перевершив навіть мій.

– Тоню, дозволь тобі все пояснити, – почав Макс.

– Не треба мені нічого пояснювати. І так все ясно. До поки я начебто була на роботі ти вирішив тут трахнути іншу жінку, – промовила я й натягнула на себе халат.

Бо тільки зараз помітила, що маю не зовсім пристойний вигляд.

– Ну, Тоню вибач. Це все через корпоратив. Я трохи випив от і поласувався на Оксану, – почав виправдовуватися Макс.

– Що? Ти краще не бреши своїй дружині. Ми вже давно зустрічаємось. Декілька місяців, – встрягає у розмову білявка.

– Дякую за інформацію. Ви знаєте де знаходиться вихід, – звернулася до парочки й показала на двері.

– Тоню вона все бреше, – крикнув роздратований Макс.

– Геть обоє, – не стримуюся й беру сукню білявки та одежу Макса й викидаю через вікно.

Від моєї нахабності вони завмерли, але раптом Макс зі  швидкістю блискавки знайшов свою стару куртку й одягнув.

– Гей, Макс. А мені що робити? Йти голою? – запитала шокована блондинка.

– Не знаю. Давай я тебе собою прикрию. Чому ти не носиш спідню білизну? Не розумію.

– Що? – Оксана явно не очікувала такого фіналу.

– Що? Що? Сукню снігурки одягни, – пробурмотів Макс.

    Але все ж таки взяв покірно свою подружку під руку й вийшов з квартири. І з мого життя.