1.3

Вечір.

Квартира занурена в напівтемряву. Я сиджу на кухні з чашкою чаю, яку зробила вже дві години тому. Вона, як і я, втратила тепло, але тримається з останніх сил.

Телефон лежить поруч на столі. Екран світиться повідомленням від Лільки:

"Ти обдумала мою пропозицію???"

Я втуплююсь у текст. Повільно перечитую вдруге. Потім втретє.

— Чоловік на годину… — вголос повторюю, як заклинання.

Звучить як назва не дуже якісного серіалу. Або як назва мого майбутнього провалу в діловому костюмі.

Я підходжу до дзеркала. Чи виглядаю я як жінка, готова до фейкового шлюбу? Ну... якщо він дуже демократичний.

— Тетяно, ти ж серйозна жінка. З дипломом. З досвідом. З CRM-системою в голові. А зараз сидиш і обмірковуєш, чи брати собі чоловіка з каталогу. За тарифом «супутник із легендою».

В уяві раптом з’являється Приходько. Його голос гримить, як вівторковий дедлайн:

«Свідоцтво. Із печаткою. Скан — до кінця тижня!...А ще буде вечірка на честь відкриття нашого проєкту…і ти маєш бути з чоловіком! Там будуть інвестори…»

Хапаю зі столу телефон і набираю Лільку.

— І що, є хтось конкретний? — як тільки вона підіймає слухавку.

— Влад. Універсал. Рольовик. Може бути чоловіком, бойфрендом, репетитором з математики або моделлю для весільного каталогу. Моя подруга замовляла його, коли треба було позлити колишнього на дні народженні. Колишній плакав, Влад пив компот — усі щасливі, — весело тараторить Ліля.

— І ти думаєш, що я можу взяти Влад...а як там його прізвище?

— У них немає прізвищ. Там усе по-дорослому: «Влад, 1 година — 900 грн, з переконливою історією кохання — 1200».

— А якщо вони спитають щось серйозне? Наприклад, коли ми одружились?

— Він усе вивчить. Ти просто надсилаєш йому свою легенду. І фото! До речі, нам треба селфі, де ви ніби на відпочинку в Карпатах. Я тебе  фотошопну в куртці, а його — біля багаття з гітарою. Романтика.

— Ліля, це дно. Ми торгуємо фіктивним коханням.

— Ні, ми адаптуємось під вимоги ринку. Це бізнес. А бізнес — це акторська гра. Як стендап, тільки з PDF і фільтром на голос. А він, не просто Влад. Це Влад із сертифікатом і розумінням сімейних цінностей!

Я мовчу. Лілька чекає. Чай сумно остигає. В очах — туман, в голові — ексель, легенда кохання і тарифний план "романтика до 18:00".

— Добре. Скинь мені його контакт.

— Уже кидаю! І подумай над фото. Треба щось миле. 

Я зітхаю.

— Якщо я завтра прокинуся заміжньою з Владом і фейковим весіллям в Google-фото — знай, це ти винна.

— Та ти ще дякуватимеш мені, коли він посміхнеться Приходьку і скаже: «Я варю найкращу каву для найкращої жінки».

Кидаю слухавку. Залишаюсь із чаєм, темрявою і внутрішнім питанням: це кінець кар’єри — чи початок нового серіалу?

Скоро дізнаємось.

Я підходжу до вікна. На вулиці — вечір. А я стою і думаю: Може, іноді, щоб підписати великий контракт… треба ризикнути. І зробити щось абсурдне. Типу замовити собі чоловіка. Як послугу. 

— Ну що, Влад, — кажу в повітря, з іронією, — хто б ти не був… сподіваюсь, у тебе є костюм, чарівна посмішка і базові знання про мене з інтернету. Бо якщо ти скажеш "ми зустрілись у спортзалі", я розсміюся прямо при інвесторах.

Дуже дякую за лайки, не забувайте підписатися на мене.
Запрошую в telegram та tiktok.
Буду рада чути ваші думки❤️❤️❤️