На наступний день коли Афіону підготовлювали до балу чоловік чекав її в її кімнаті. Його зацікавила книга в простій коричневій обкладинці.
* Це книга яку вона читала вчора, як що подумати я її частенько бачив в Афіони в руках. На вигляд не груба. Про що взагалі ця книга?
- Я готова.
- Так швидко? Ну що ж вирушаємо.
- Так Ви ідіть, а я скоро прийду.
- Чекатиму.
З цими словами герцог вийшов з кімнати, а Афіона підхопила свій щоденник в якому записувала все.
* Боже! Як я рада що він цього не побачив.
- Господиня! Ви впевнені що не потрібно більше прикрас у вашу зачіску?
- Так.
* Як тільки я згадала зразу помчалась в кімнату. Надіюсь зачіска не розпадеться.
Поїздка була не довга. Але за цей час подружжя дізналось багато про один одного. А точніше про те що і хто любить.Починаючи від їжі та закінчуючи п'єсами та одягом.
- Ви такі незвичайні!
- Так...
- Афіона? Щось трапилось чи тобі зле?
- Ні. Але мені здається що сім'я Гренфелів нас позвало зовсім не для того, щоб нас побачив вищий світ...
- Що ти маєш на увазі?
- Я маю на увазі що я з ним була знайома.... бачила його 1 раз.
- Де? Ви не могли перетнутися фізично, якщо він був в столиці, то тільки в короля!
- На невільному ринку...
- Що?!