Весіля

- Господиня вставайте, сьогодні день вашого весілля!

-І смерті...

- Ви щось сказали?

- Ні нічого.

Приготовлення почалось зі сходу сонця. Починаючи від довгих приймань різних ван та обтирання різними маслами, і закінчуючи одяганням різних прикрас на зачіску. А за сукню взагалі мовчу! Вона була важка і незручна, туфлі натирали.

- Потрібні інші туфлі!

- Навіщо?

- Але господиня! Ці вам натирають ноги!

- Залиш все, бо є.

- Але!

Не встигнути промовити Ура, горнічна яку приставили до Афіони.

- Ніяких але. - спокійно з усмішкою промовила Афіона.

- Добре - з гіркотою відповіла Ура.

* Не потрібно доставляти їм проблеми, вони бачать мене другий раз тому не змогли знайти туфлі зручного розміру.

На церемонії зібралось багато людей, але наречена знала людей лише за одним столиком. Свою родину.

* І вони тут. Добре, головне не проявляти вигляд що щось не так і усміхатись.

- Гарес Афіона Лазалська Ви готові вийти заміж за Жаскеля Герана Сіфонського?

- Так - * А в мене є вибір? Це все лише формальність.

- А Ви Жаскель Геран Сіфонський готові взяти Гарес Афіону Лазалську собі за дружину?

- Так.

- Тепер ви законе подружжя! 

- Слово переходить батьку нареченої.

- Я вдячний за таку честь! Афіона моя єдина рідна донька, яку я так люблю, надіюсь що вона буде жити щасливо в домі герцога Жаскеля! Я правий зять? - зі злою усмішкою промовив король.

- Так свекре, Ви праві. - Сухо промовив Геран.

- Я радий.

Продовженя цієї частини ви можите знайти в книзі " Чоловік чудовисько фрагменти" в главі яка відповідає назві цієї глави. Прошу вибачення та розуміня.