Епілог

Чого варті мрія? Сміливості. Змінитись: побороти страхи та комплекси, стати кращою, повірити в себе, закохатися, щоб стати вільною та щасливою.

Виставка «Справжні люди. Некомерційні емоції.» наробила галасу у професійних колах. Катя змогла заявити про себе як творця фотографії з людською та художньою цінністю. Вона створила торгову марку @emotsiizKsokolenko, яка можливо вже скоро стане міцним брендом з власним почерком. Дмитро її в усьому підтримував. Як справжній чоловік, він вирішував проблеми, а не створював.

У свої повні 30 Катя нарешті стала стійкою сформованою особистістю. Все з голови. Вона залишилась гарною людиною і чимось стала схожою на свою найкращу подругу Марусю. Безпосередня, вільна, легка та наповнена змістом. До життя ставилась з посмішкою, до людей або добре, або ніяк. Річ не у зовнішності, подачі себе, інтересах, соціальному статусі чи вихованні. Все простіше. Просто є твоя людина або не твоя. Бо так. Просто. Тепер у неї все було просто. Дружини бізнес-партнерів чоловіка, майже близькі люди, колеги, випадкові знайомі… Часом з’являлись, залишаючись у друзях у соцмережах. Але Дмитро та Маруська були назавжди. Для них Катя світила найяскравішим сонцем, яке полонить все навколо.

Пізнаваючи світ, вона сприймала його як потік щастя, наповнюючись позитивом. Негатив не пропускала взагалі. Байдужість до того, що не мало значення, та послідовна рішучість у вирішенні поточних питань. Вона більше не прагнула всім подобатись чи знайти спільну мову зі знайомими, спілкування з якими було «важким». Їй стало байдуже. Інколи відповіді не потрібні. Є люди, з якими йде, а є ті, з якими не йде. Тому часом спілкування з одними вона намагалась зробити регулярним, а з іншими – уникала. Катя розуміла, що проблема ні з нею, ні з кимось іншим: проблеми нема взагалі. Річ у дружній подачі та спільних інтересах.

Катя виросла. Простіше та легше до речей і людей. Як справжня доросла, неідеальна вона жила в неідеальному світі з неідеальними людьми і більше не прагнула це змінити, бо ідеального не існує. Хоча… Інколи її уява ушкварювала. Дівчина знизила планку очікувань для себе та інших – це змінило її. Катя нарешті стала терплячою і не чекала від інших сповідування її цінностей та переконань. Без образ, агресії, звинувачень. Чесно. Спокійно. У всіх є свої чесноти та недоліки – і це нормально.

Катя стала самостійним фотографом, справжньою подругою та гарною дружиною. У її новому оточенні траплялись цинічні зверхні стерви з гарним почуттям гумору, найдобріші силіковані поверхневі лялі та клієнти, які не дружили з толерантністю та коректністю, але приносили прибуток. Час від часу вона з ними проводила час, бо так треба, інколи навіть було добре. І нічого не сталось. Ніхто не помер. Нічого не змінилось. Навіть, у цьому неідеальному світі кожен знайшов свою гармонію. #легкість_буття

Вона, самодостатня та цілісна, більше не шукала відповідей: просто жила, полюбивши себе до кінчиків пальців. Нестандартна зовнішність стала її фішкою: більше не вдягала «мішків» на себе, а почала підкреслювати соковиту зону декольте. Обожнювала свою професію та бачила перспективи сьогоднішнього дня.

Всьому свій час. Катя знала, що скоро буде багато цікавих проектів, подорожей, нових знайомств, вражень і мрій. Менше часу у соцмережах – більше у реальному житті. Вона завжди вміла мріяти, але вперше в житті набралась сміливості діяти. Забувати та забивати. Найважче перегорнути сторінку та усвідомити, що то був не згаяний час, а досвід. Усвідомити свої помилки. Заново, взявши в дорогу позитивний запал і найщиріші спогади. Їй було комфортно з собою та світом. Вона не намагалась стати кращою за інших: достатньо бути собою. Корона «королеви драми» безслідно втрачена. Катя знайшла себе та спокій. Як виявилось, вона його не губила: раніше просто не знала, що воно таке той спокій і з чим його їдять. До цього цього не було. Вона більше не хоче весь світу, купу людей та щоб усі жили в мирі та злагоді. Всі розберуться самі, чого їм треба. Кожного дня Катя робила своє буття та життя власної сім’ї кращим і цікавішим. Для неї цього абсолютно достатньо. Такий вигляд має великий і захопливий шлях під назвою «життя».

«Бережіть спогади,

Шукайте в них натхнення, коли зима,

Згадайте вряди-годи,

Що найкраще те, що ви вдвох, що не сама.

Не бійтесь мріяти,

Сьогодні сонце світить вам і нам,

Давайте діяти,

Разом: не залишайтесь сам на сам.

Не спотворюйте,

У старості майбутнього нема:

Дійте, створюйте,

Залишаючи найкращого сповна».

#МріїЗдійснюються