Читаю твої думки

Розділ 98

Хворію. Мабуть — грип, або щось на кшталт того. Ніс закладений, кашляю, горло першить. Тіло ватяне, кидає то в жар, то в холод. Слабкість страшенна. Сьогодні навіть пропущу свій сеанс психотерапії. Добре, що не забула вчора попередити Барі. Вже й так було зрозуміло, що я не видужаю надто скоро. Краще побути вдома та не наражати інших на небезпеку.

Майже весь день лежу в ліжку. П’ю чаї та читаю книги. Мені цікаво, хоча моментами хочеться просто міцніше заплющити очі, прокинутись — і хвороба минула. Ненавиджу цей стан нездужання. Я в такі періоди дуже млява, безпорадна, і оце безкінечне лежання в ліжку — якби ж воно хоч комусь було в задоволення. Бо особисто для мене — зовсім ні. Я б не проти розслабитись, відпочити, але от самопочуття… Воно в такі моменти дуже і дуже кепське. Вже краще мати цілу купу справ, ніж отак пролежати весь день.

Щоправда мені щастить з підтримкою. Орест з дітьми піклуються. То син, то доня приносять чай, сік, йогурт з холодильника. Мені, якщо чесно, іноді нічого не лізе, але намагаюсь хоч потроху пити. Хочеться якнайшвидше вибратись із цього стану. А Орест приносить мені легенький смачненький гарячий суп, який він сам для мене готує, поки мені погано. До речі, він мені все-таки розповів усе.

Міра Голд

Подобається

#571 в Фентезі
#2183 в Любовні романи
#588 в Любовне фентезі

У тексті є: зачаровані серця

Відредаговано: 14.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись