Розділ 94

Сьогодні в мене сеанс з психотерапевтом. Добре, що я нарешті наважилась. Мені це потрібно, і для навчання, і для душі. В мене є якась фонова тривожність, а я навіть не знаю, що зі мною, чому це відбувається. Інколи трапляються дивні речі. Наприклад, помічаю, що деякі незнайомі люди на мене пильно вдивляються, ніби ми знайомі, а от я їх не знаю. Ще мені інколи здається, що Орест  щось від мене приховує. І це відчуття таке реальне, я не можу ніяк переконати себе, що моєму чоловікові немає для чого обманювати мене. Він справді турботливо і уважно до мене ставиться. Одним словом, є над чим попрацювати. 

Мого психотерапевта звуть Барі. Коли я побачила його вперше, в мене виникло якесь дуже комфортне відчуття, наче ми знайомі з ним цілу вічність. Він інколи жартує, що в минулому житті я вже була його клієнткою, але не в психотерапевтичному кабінеті, а в якомусь особливомі барі. Я щоразу усміхаюсь, коли він жартує. Нехай жартує — головне, що мені поруч з ним спокійно і я йому довіряю.

Барі знає, про мої  проблеми. Він не каже, що я ненормальна. Це обнадіює. Мені дуже хотілося б, щоб виявилось, що  в мене якісь серйозні психічні порушення, адже це справді лячно. Барі каже, що мій стан — це нормальна реакція на ненормальні умови. Я поки що не зовсім розумію, що це все означає. Але я йому вірю. І сподіваюсь, з часом в усьому розберуся. Принаймні, мені легше, коли я з ним можу обговорити свої переживання, думки, сни, дивні події мого життя. Ну і, звісно, мені потрібні власні сеанси психотерапії, щоб отримати сертифікацію психотерапевта, та отримати змогу відкрити свій кабінет. Виходить, поєдную приємне з корисним. 

В мене з Барі якийсь особливий зв’язок. Це не те саме, що з чоловіком, щось інакше. Ми з Орестом одружені, і у нас чудова пара. Ми піклуємось одне про одного і відносимось бережно та уважно. Між мною та Барі якийсь інший зв’язок, це не конкуренція стосункам в парі, це щось інше. З ним я можу бути будь-якою, навіть абсурдною. І це нічого не зіпсує. Я можу обговорити з ним будь-які клопоти. Навіть те, що мені здається, ніби інший клієнт Барі, синьоокий чоловік по імені Роман, якось дивно на мене дивиться. А ще декілька років тому він за доволі дивних обставин пригощав мене смачним лохиновим нектаром. Барі впевнений, що я у всьому розберусь, все зрозумію та розкладу по поличках, коли буду готова. Я йому вірю.