Читаю твої думки

Розділ 80

— Ти не хочеш зі мною говорити, Інно?

— Оресте, я сказала, що я не хочу більше Так розмовляти.

— Як “Так”?

— Я не хочу розмовляти, коли захищаються, а не йдуть назустріч.

Я лягаю на ліжко, накривають та готова заснути міцним, затишним сном. Буду відпочивати, я втомилась. Непомітно для самої себе напрочуд швидко справді засинаю. Навіть не дочекавшись, поки Орест вирішить щось відповісти на мою останню репліку.

Вранці Орест прокидається швидше. Поки я готую сніданок, він поруч на кухні. Не говорить, але спостерігає за мною. Ніби хоче щось сказати, та не наважується. А я не витягую з нього слова. Нехай мовчить, якщо бажає. Це його вибір. А якщо захоче говорити, я впевнена, зможу його послухати. Якщо ж не зможу, то так і скажу. Тож я повністю включена в те, чим займаюся. Мені достатньо моїх рішень. Поки що. Якщо ж він не готовий до того самого — можливо потрібен час. Можливо — інших шлях.

Ранок пролітає дуже швидко. Чоловік, мабуть, сам дивується цьому. І коли він дивиться на годинник, розуміє, що час йому поквапитись. Тож навіть якби хотів — пізно про щось розмовляти.

Впродовж дня я наводжу порядок в домі і будь-яку зайву хвилину використовую для того, щоб відпочити. Мені хочеться спати більше, ніж зазвичай. Схоже, я останнім часом добряче втомилась. Доводиться відновлювати сили.

Міра Голд

Подобається

#492 в Фентезі
#1911 в Любовні романи
#502 в Любовне фентезі

У тексті є: зачаровані серця

Відредаговано: 14.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись