— Інно, Орест — клієнт Іри.
— Що-що???
— Твій світ перевернувся в невідомості, коли ти відчула, але тобі не пояснили. Ти мусиш знати.
Коли Міра чомусь перейшла на “ти”, в кабінеті стало світліше. Я навіть помітила, що стіни прикрашені сяючими намистинами. Але Те, що вона мені повідомила, все ще ніяк не могло вкластись в моїй голові.
— Коли я побачила, що Іра також працює в Антибарі, мене це трохи здивувало, але я ще могла це витримати. На той момент. Хоч вона мені нічого не говорила про це, і я навіть не здогадувалась… При тому, що ми близькі подруги, і я їй довіряла майже все… Але те, що тепер Орест її клієнт, і я про це не знала… Ні від нього, ні від неї… Я не знаю, як до цього тепер ставитись.
— Інно, я не можу тобі сказати або вирішити за тебе, як до цього ставитись. Я можу повідомити тобі тільки факти. Решта — не в моїх силах.
— Так… Розумію… Просто для мене це все — шок. Все занадто… І я не знаю, як до цього ставитись.
— Антибар вирішує, хто до кого може потрапити. Іра тобі порекомендувала колись Павлінію… Іра клієнтка Павлінії, так вирішив Антибар, це відповідає її запиту. Ти спілкувалася з Павлінією, намагалась втамувати свій біль з її підтримкою, проте… Антибар вибрав для тебе Барі. А для Ореста вибрав Іру. Ти помітила щось між ними і для тебе це було занадто. Тому я мусила тобі сказати. Це все. Можеш йти.
Міра підішла до дверей та прочинила їх. І все, що мені залишалось — лише піти.