Читаю твої думки

Розділ 61

Після затишку смарагдової кімнати я прямую за свою стійку. Тут чисто. Хтось прибрав з кошика вчорашню розбиту склянку, доклав на полицю вдосталь чистих. Ємність з напоєм повна і тільки дивлячись на неї я вже відчуваю в роті його смак. Не стримую себе і наливаю собі склянку. П’ю, неспішно, обережно. Смакую із великим задоволенням кожен ковток. Не помічаю нічого навколо.

Мимоволі думаю про Романа. Не знаю, чи прийде він сьогодні. І чи прийде взагалі. Чи повинна я цього хотіти або очікувати? І як взагалі все буде надалі?

Поки я блукаю в своїх думках, заходить молода дівчина, років 20. Підходить одразу до мене. Просить склянку напою швидше, ніж я встигаю щось збагнути. Тоді випиває і просто йде. І все це здається чимось зовсім нормальним та закономірним. Я приймаю це і зосереджуюся на приємних відчуттях від перебування в цьому місці.

Впродовж дня заходять ще кілька молодих людей, які також швидко випивають смачний напій та йдуть мовчки, або ж перекидаються зі мною кількома словами.

День здається звичайним і нормальним самий по собі. Все добре.

Міра Голд

Подобається

#577 в Фентезі
#2172 в Любовні романи
#583 в Любовне фентезі

У тексті є: зачаровані серця

Відредаговано: 14.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись