Розділ 56

— Іра? Павлінія?

— Привіт, Інно.

— Привіт, рада бачити. Чекала тебе тут. 

Дівчата відповідають так, ніби не трапилось нічого незвичайного. Але як так? Про Іру я знала, що вона працює редактором. І ніколи ніяких сумнівів щодо її причетності до цього місця не виникало. Я і не запитувала. Але ж хіба слід було…

Павлінія, досвідчена провідниця та цілителька, здебільшого консультувала, як мені відомо, онлайн. Колись мені її порекомендувала Іра. І вона все робила по правилах… Уявити, що вона має якесь відношення до Антибару… Було складно. Коли я вперше сюди потрапила і перетнулась з нею… Я не надала цьому значення…

Привітний голос барі витягує мене з непростих роздумів. Хоча моє здивування немає якого-небудь негативного відтінку. Навіть навпаки. Мені навіть трохи приємно, що зустріла тут близьких людей. На душі стало тепліше.

— Інно, бачу, декого ти вже знаєш. Дозволь представити тобі інших колег. Слава, Валентин, Тіна, Алла, Ганна. Інно, ми всі тобі дуже раді. Нашій команді потрібні такі люди, як ти.

— Рада це чути. Хоча я трішки здивована. І я досі не знаю, що я буду робити. 

— Інно, ми всі тебе підтримаємо. Ти можеш прийти в цю кімнату в будь-який момент, і звернутись до кожного або до будь-кого з нас. А що робити — Антибар сам покаже тобі дорогу. А поки — розділи з нами цю радість зустрічі.

Барі підводиться. Всі інші також. І всі разом беруться за руки. Я разом з ними. Потім посміхаються тепло і приязно одне одному. Далі — по черзі кожен з кожним обіймаються. Мені це цілком до вподоби. Я чомусь повністю довіряю цим людям. Приємно бути в цьому оточенні і я усміхаюсь. А потім — рухаюсь в сторону виходу з цієї кімнати. Потрапляю за барну стійку. Переді мною велика ємність з якоюсь темно-фіолетовою рідиною. Пахне ненав’язливо і приємно, схоже на лохиновий нектар. На полиці блискучі чисті невисокі склянки. Справа від мене за стійкою стоїть усміхнений Барі. Підбадьорливо підморгує мені, а через секунду я його вже не помічаю. 

Проте бачу навпроти, як двері Антибару відкриваються. До мене дещо невпевненою ходою прямує чоловік невисокого зросту. Одягнутий в щільні джинси. Довгу куртку-пальто, і худі. Навіть під теплим одягом помітно, що його тіло підкачане — його видають пропорції і постава, ймовірно, він часто буває в спортзалі. Волосся злегка посивіле, коротко підстрижене з вибритими скронями. Обличчя майже начисто виголене. Він проходить половину залу і я починаю здогадуватись — схоже, це мій клієнт.