— Інно…
— Що?
— Я це все розумію.
— Ого. Несподівано.
— Інно, я читаю ваші думки.
— Що? Але ж… Хіба це можливо???
— Це ж Антибар.
Я трохи приголомшена. Справді, завжди відчувала, що бармен мене дуже добре розуміє. Більше, ніж будь-хто, більше, ніж будь-де. Але читати думки… Завжди думала, що в нашому світі це доступно тільки в парі. Тільки тим, хто пройшов обряд цілісності. Мій світ перевернувся.
— Інно. Я знаю, що ви цього не очікували. І я знаю, що ви прийшли за рішенням. Ви маєте право знати правду.
— Я не розумію, як так. Мені не вкладається в голові, як таке могло бути.
— Ви вважали, що читати думки може тільки партнер. Але це Антибар, розумієте.
— Ні.
Чесно, я не могла зрозуміти. Як так. Я все життя була впевнена, що читання думок це тільки для пар і все. Я думала, що тільки Орест може зі мною синхронізуватись. Але тут я дізнаюсь таке… А може тому мене сюди тягнуло… Це щось таке. Занадто. І взагалі. Може це зрада?