Читання старих книг

Відсутнє табу

Декілька думок про роман Владимира Еременко «Сходження в Безодню»

(видавництво Склянка Часу*ZeitGlas, 2007., 750 стор.)

 

Автор романа – відомий публіцист і письменник.

Роман – не автобіографія, але друзі розпізнають епізоди авторського життя, що втиснули в 13 книг 750-сторінкового тому.

Автор оповідає і провокує. Робить це, як завжди, гостро.

Володимир Еременко – всеьічний талант. Причому, тяжкість цієї ноші він не відчуває. Його альтер-его– герой роману Татарин (боксер і письменник) – сприймає світ, яким той є. Але, не йде у нього на вервечці.

Він спостерігає не тільки себе, але примушує й нас спостерігати самих себе.

Книга справляє  колосальне враження оригінальним ходом думок автора.

Творячи головного героя, стежачи за становленням його «Я», Володимир Еременко додає цьому «Я» перебільшено-суперечливі розміри. Але робить це майстерньо.

Сьогодні багато хто з письменників розглядає релігію як недоторканну область.

Для Володимира Еременко відсутнє табу.

Очима, розумом, душею Татарина він підбирається до законів всесвіту.

 «Прогрес людського розуму, – помічав П.Чаадаєв, – полягає не в тому, щоб накладати на світ закони власного винаходу, а в тому, щоб невпинно наближатися до більш довершеного пізнання тих законів, які управляють світом».

Авторові вдається довести, що мужність – не тільки гідність, але і щастя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше