ЕПІЛОГ

- Привіт, малий! – Гукнув я, наближаючись до столика.

Там сидів Іларіон і з насолодою потягував прохолодне «живе». Надворі стояла літня спека. Влітку так інколи буває.

- Сам ти – малий. Чого спізнюєшся?

- Мав справи.

- Знову полював?

Я не поспішав відповідати. Іларіон знав відповідь, навіть без моїх слів. Тому я просто потягнувся до кухля «світлого», і зробив кілька глибоких ковтків.

- Смачно!

- Вуса витри. – Всміхнувся Іларіон. – І як?

- Я його знайшов.

- Справді? – Рудий відставив свій кухоль, і нахилився, щоб краще чути. – І хто він?

- Це вже немає значення. Він мертвий, тож більше не зможе мені зашкодити.

- Але щось тебе таки їсть! Хіба, ні?

Я всміхнувся, і зробив ще кілька ковтків холодного пінного.

- Спекотно сьогодні.

Іларіон вдавано надув губи, але пиво саме себе не вип’є.

«… щось тебе таки їсть… знав би ти правду, Іларію! Але навіть я не певен, що знаю її. То як можу говорити про це?»

З моменту другого переродження минуло кілька місяців. За цей час я не лише увійшов до складу особистої охорони Всеволода. Мене тренували, як найманця. Убивцю, що прибирав зайві елементи системи. І вже через три місяці я почав «прибирати».

Та окрім виконання доручень господаря, я не переставав шукати того, хто хотів убити мене того вечора перед останнім боєм. І коли мені вдалося це зробити, я зрозумів, що помилився.

Спочатку я припускав, що напад був пов’язаний із боєм на «Півнячих боях» або з п’ятіркою забіяк із «47-го». Та це я так лише думав.

Перш, ніж нападник помер, я встигнув з’ясувати, що він працював на Станіслава – суперника Всеволода. А ще, він запитав мене:

- Ти справді вважаєш, що твоє переродження було випадковим? Думаєш, Всеволод випадково побачив твою медкарту? Розплющ очі. Я можу назвати точну кількість коктейлів, їх вміст і вартість, що ти вилиґав на свій день народження, перш, ніж алергія таки тебе валила.

- Про що ти?

- Тебе шукали. Всеволод просто виявився швидшим, ніж інші вампіри. А тепер ти – загроза. Можеш убити мене, але будуть інші. Багато інших. Доки ти живий, світ вампірів не зможе бути спокійним. Вони шукатимуть…