Бої закінчилися, і ми поверталися до лабораторії. Я, з незмінними супутниками і мішком на голові, але цього разу до нас у фургон підсів інструктор. Якусь частину дороги усі їхали мовчки. Я навіть був вдячний за цю тишу. Завдяки їй, мені вдалося вгамувати свої емоції і враження від побаченого, а також зробити швидкий аналіз боїв.
- І як тобі побачене? – Мовчанка колись таки мала закінчитися. Я повернув голову в напрямку звуку.
- Неоднозначно. В учасників, я зараз не маю на увазі два останні бої, більше досвіду реальних боїв, ніж їх маю я. Також було не просто вслідкувати за рухами бійців, аж поки я не скористався очима упиря.
- Третій раунд четвертого бою?
- Так. І в п’ятому.
- А новачки?
- Не хочу здатися самовпевненим, але серед сьогоднішніх я не бачив гідного суперника.
- Он як? І з чого такі висновки?
- Їхні рухи позбавлені досвіду реальних боїв, вони легко зчитувалися і деякі з них я навіть передбачав. Так, усі чотири учасники були різними, але, на мю думку, вони не були б гідними суперниками ні для мене, ні для Іларіона.
- Не розслабляйся. Не всі новачки такі.
- Я це розумію.
- Хлопці, як там ваші ставки? – Несподівано інструктор змінив об’єкт допиту.
- Моїх дві були виграшними, – голос зліва був явно вдоволеним, - я сьогодні пригощаю.
- Я б теж виграв, - ображено пролунав голос біля правого вуха, - але «Орхідеї» сьогодні не пощастило.
-Х-м. – Не втримався я.
- Чого скалишся? Я сказав, щось дотепне? – Той же голос тепер звучав грубо та роздратовано.
- Це не було нещастя, як ти висловився. Вона мала програти.
Звісно я нічого не бачив, та був упевнений, якби не присутність Тимура, то хтось би мене зараз гамселив.
- Поясни. – Голос наставника звучав стримано, без емоцій. Але мене вже не так легко надурити.
- «Кувалда» виграв третій раунд невипадково. До цієї перемоги він прямував, починаючи з другого раунду. Зараз, інструкторе, Ви використали той же прийом.
- Я?
- Так, ви переключилися на хлопців, аби дізнатися те, що Вас дійсно цікавило.
- І що ж це?
- Відповідь на запитання, яке Ви задали перед самою перемогою Юрія.
- Продовжуй.
- Як я й сказав, Юрій використав хибне про себе уявлення, і перетворив свою слабкість у силу. Ось ти, - я штовхнув ліктем здорованя, що сидів ліворуч, - чому для ставки обрав «Кувалду»?
- Звісно чому, бо він сильний.
- Добре. А ти? – я повернув голову, яка все ще була у мішку, праворуч, - чому обрав «Орхідею»?
- Бо дурний! Ну добре, бо вона швидка і спритна.
- Чи знав Юрій про здібності Фаїни?
- Звісно. Вони ж не новачки. Багато разів брали участь у боях. Навіть билися один з другою раніше.
- Дайте вгадаю, попереднього разу перемогла Фаїна?
- Так, двічі.
- І один раз була нічия.
- Добре. А чи можна «Кувалду» обізвати грубим і неотесаним бійцем?
- Він сильний, але не тупий. Інакше не займав би одинадцятої сходинки у рейтингу, а після сьогоднішньої перемоги – дев’ятої.
- Так. А чому ти поставив на нього сьогодні, хоча знав про дві попередні поразки?
- І одну нічию.
- Так, і одну нічию. То чого?
- Коли він бився проти «Молота», «Скріпки» і «Гекона», то теж програвав у перших боях, але завжди вигравав або зводив до нічиєї наступні.
- А мені чого не сказав?
- Бо ти – тупень. Завжди лише на цицьки заглядаєш, а не головою думаєш, от того й гро…
- Ах ти ж…
- Хлопці! Ніжності на потім. – Добре, що Тимур вчасно втрутився, бо здається я ледь не став супутньою жертвою. Ці два качки мене б задавили і не помітили б. – А ти, давай, коротше зі своїми роздумами.
- А що я? Я ж не навмисне… Гаразд. Якщо коротко, то Юрій цілеспрямовано створював образ прямолінійного бійця. Він дозволив Фаїні кілька разів поранити себе настільки, аби змусити її повірити, у свої сили та спритність, і, заразом, підготувати пастку.
- Пастку?
- Якими б незграбними не видавалися кроки «Кувалди», вони ніколи не були помилковими чи непевними. Спочатку він дозволив крові утворити невелику але достатню пляму, пожертвувавши своїм тілом, а тоді, спрямував на неї свою суперницю, і змусив помилитися.
- Круто.
- Серйозно?
- Молодець. Як для новачка, твої уміння спостереження досить не погані. Побачимо, як вони допоможуть у реальних боях.
- З нетерпінням чекатиму.
- Залишилося не довго. Уже завтра буде твій бій.