9

Одного разу я прийшла додому, а Олі немає, хоча уже ніч. Я пів години почекала, потім пішла до Якова. Запитала ч не була у нього Оля. Він відповів, що не бачив її цілий день.

Я почала питати у всіх, кого зустрічала по дорозі. Моя сусідка сказала, що бачила, як кореном під'їхав Мирон, вивів Олю з двору, запхав її у корен і поїхав.

Я запитала чому сусідка не сказала про це нікому. Вона відповіла, що не думала нічого лихого. А те, що він її запхав у корен? Вона подумала, що вони так граються, як у дитинстві. Хіба вона не знає чим займається Мирон? Знає, але ж він все - таки Олі рідний брат і лихого нічого не зробить, упевнена моя сусідка.

Зранку Яків поїхав у моркенію (внутрішній орган безпеки). Там його вислухали, а як почули прізвище викрадача, то негайно вигнали Якова. Ми шукали Олю самостійно, але не знайшли.

Через пів року Мирон сам привіз Олю, довів її до хвіртки, повернувся в корен і поїхав. Вона одягнена, як жінка легкої поведінки. Я вжахнулася. Я пошвидше завела доньку в будинок. Вона мені розповіла, що Мирон приїхав, насильно відвіз її у місто й продав у публічний будинок. Вона завагітніла, її заберуть назад, коли вона народить.

Оля поїла, переодяглася, лягла спати, а я пішла до сина, щоб поділитися новиною.

Коли я йому і Вірі все розповіла, то невістка запропонувала через місчць - два відправити Олю до Вадима і Лії жити. Тим більше, що туди переїхали Степан і його дружина, а ще там живуть їхні сини, донька, невістки, зять, онуки мого брата. Також Марія з дітьми туди переїхали.