1.2

—  І от я не знаю, як мені це зробити. Типу, це ж треба з ним домовитися. А я не знаю, як домовлятися з людиною, яка проти мене налаштувала ледве не весь факультет у свій час. Скажи, чому ми мали влаштуватися на роботу в одну і ту ж школу? - я жалілася своїй найкращій і єдиній подрузі. Вона саме поправляла книжки на стелажах, адже працює книгаркою. - О це якась новинка? — Я вперше побачила книжку «М'ясник та чорна пташка» з цікавою рожево-чорною обкладинкою. — Про що вона? 

— Це не зовсім новинка, сонечко. Більшість людей називає це дарк романом, але це не зовсім так. Або, я б сказала, що це дарк роман, який ми заслужили. 

— Ну в тебе дивні смаки на літературу, Марто, це я вже давно знаю. 

Вона закотила очі. 

— Це ромком. Авторка називає це чорною романтичною комедію, з чим я згодна. Я вважала б це прям стандартною романтичною комедією, навіть попри ту деталь, що головні герої — серійні вбивці. Проте я б радше назвала їх мисливцями за головами. 

— А ти читала її? 

— Цю читала. 

— І як? 

— Як ти вважаєш, якщо я тобі можу настільки детально розповісти, чому це дарк роман, який ми заслужили, чи читала я її? Єс оф корз, бейб.

— Ненавиджу, коли ти використовуєш англіцизми, сонечко. — Я закотила очі. 

Вже коли я вдома на дивані читала цю чудову історію, повністю занурившився в сюжет, завібрував телефон від вхідного дзвінка. Телефонували з невідомого номеру. 

— Алло? - промовила я у слухавку. 

— Навіть не думай, Ніко, - я одразу впізнала голос Дем'яна. Чи варто говорити, що в мене інстинктивно закотилися очі? - що з цим предметним місяцем ти зможеш виїхати на мені. Я знаю таких як ти. Ви всі виїжаєте чужими стараннями. 

— І тобі привіт, Дем'яне. Знаєш, я хоча маю математичну освіту, та фізику й астрономію теж добре знаю. Хочеш, я повністю весь місяць підготую? - я спеціально зробила павзу, ніби чекаючи його відповіді. - Ні? Що ж, я так і думала. А я зайнята зараз, ти невчасно телефонуєш.

— І чим же наша принцеса така зайнята?

Я буквально відчувала, як отрута сочиться його голосом. Проте і я не пальцем зроблена.

— Принцеса читає дарк роман, який ми заслужили. Принаймні так каже одна дуже близька мені людина. 

— Хочеш і собі токсичних стосунків?

— Хочу бути серійною вбивцею, як головні герої, Дем'яне. Тоді я б змогла витягнути тобі очі, як Слоун. Все, не відволікай мене більше.

І вже коли я збиралася класти слухавку і заблокувати його номер, почула:

— Чекай. То коли ми почнемо готувати наш тематичний місяць? 

— До початку навчального року ще тиждень. А до грудня - ще три місяці. Дай мені звикнути до думки, що я маю це робити з тобою. 

Я таки поклала слухавку і знову поринула в читання книжки. 

***

Вітаю, любі читачі! 

Що ж, я почала публікацію своєї першої книжки і дуже схвильована з цього приводу) 

З любов'ю, ваша Ярина!