Зимовими чарами я зустріну світанок;
І тримати диявола я буду на руках;
Як тільки вийду я на ґанок;
Впаде біла ковдра на горах;
В пічці багаття велике я розведу;
І казан з супом покладу;
В холодному світі сил я маю набратись;
Щоб над страхом своїм я міг потім сміятись;
Холодне повітря вмиває моє волосся;
А в казані вода вже закипа;
Не буду заплітати я довге колосся;
Зустріти голос ворога я не боюся.
Моє чарівне перо записує усе;
А думи мої відправляються в літа;
Слова мрій моїх на аркуш упаде ;
Пропаду я в мріях на віка;
*****
Відправлюсь я в покинутий ліс,;
Де митець свої знання зберігав;
Підказку отримав від чарівних небес;
Де насправді мистецтво він заховав;
За зіркою щастя я маю йти;
І обов'язково всі секрети знайти;
Як попіл побачу я над собою;
То відкриття життя прямо під мною;
Ватра додасть мені нових сил;
Своїм теплом мене оберігає;
Від перевертнів мене вона врятує;
Та всю нечисть зразу ліквідує.
Я бачу захований скарб!
Емоції підлітають за небокрай;
Істину одну я там прочитав;
Кохання- сила, просто знай!
Відредаговано: 17.05.2020