ЧиЇх Ви Будете? Про походження прізвищ

ПЕРЕДМОВА АВТОРА

Ця історія — не просто спогад про студентські роки, а документ епохи. Наприкінці 80-х, коли радянська імперія вже почала відчувати перші поштовхи свого неминучого краху, ми, молоді спеціалісти з усіх куточків Союзу, опинилися в епіцентрі її «мозкового центру» — у Москві.

Тоді в коридорах міністерств і готельних холах панувала дивна атмосфера: офіційні догми ще намагалися тримати стрій, але жива думка вже виривалася на волю. Суперечка, яку ви зараз прочитаєте, відбулася насправді. Вона стала для мене моментом істини, коли звичайна лінгвістика виявилася сильнішою за десятиліття ідеологічної обробки.

Прізвище — це не просто запис у паспорті. Це генетичний код роду. В українській традиції прізвище завжди було відповіддю на питання «Хто ти?», підкреслюючи індивідуальність, характер чи фах вільної людини. Натомість московська традиція тривалий час вимагала іншої відповіді — на питання «Чий ти?», маркуючи приналежність до господаря.

У цій невеликій замальовці я спробував показати, як крізь суфікси та закінчення проступає справжнє обличчя історії. І як іноді одне єдине слово з «відмираючої», на думку опонентів, мови може перетворити горду імперську поставу на іронічний символ фіналу.

Олександр Зоря-Заря

Подобається

#725 в Сучасна проза
#436 в Різне

У тексті є: 1. #походження_прізвищ, 2. #історія_та_мова, 3. #цікаві_спогади

Відредаговано: 15.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись