Глава 5

-Гаразд гаразд... зізнаюся це я..

Сказав хлопець важко зітхнув після чого дівчина одразу ж із захопленням подивилася на нього 

-Нічого собі ... так правда правда?? Реально?

Хлопець відійшов від неї і сів на стілець, що був біля його робочого столу і тихо сказав 

-Мг 

Дівчина захоплення підійшла до нього трохи ближче, продовжуючи завалювати його питаннями

-І ти хочеш щоб я вчила тебе?!.. та ти знущаєшся що.. твої роботи краще за сотні інших і точно краще за мої малюнки

Він зупинив дівчину простягнувши їй чашку її зеленого чаю 

-Ти пий свій чай і просто послухай мене 

Сказав він після чого вказав на своє ліжко і дівчина пару секунд подумала але все ж таки мовчки взяла чай відпивши пару ковтків і сіла на його ліжко почала його слухати 

-Ах...так ти права, мої малюнки це дуже популярна манга яка краще за інші,але не вважаю що прям сотні, твої малюнки не чим не гірші за мої сторінків 

Сказав він після чого дістав з її сумки її малюнок і взяв його та свій який вона показувала йому та він поставив їх на маленький столик перед нею 

-Дивися бачиш різницю їх?

Дівчина уважно подивилася, лінії у нього рівніші..деталей більше..та й виглядає красивіше 

-Що в тебе робота набагато краще моєї..не дарма ж ти творець популярних манг 

Хлопець показав на свій малюнок 

-Ні дивись уважніше..бачиш у моїх майже ніби..немає почуттів..емоцій..або просто старань..

Дівчина уважніше подивилася на його малюнок

-Хм..якщо подивитися кілька разів то і в правду може так здатися..але вона все одно вигладить ідеально та і плюс вона всім подобається..навіть якщо є такі маленькі помилки 

Сказала дівчина зробивши ковток чаю 

-Так...але це ж помилка...її розумієш потрібно виправити...

Сказав він узяв свій чорний чай зробив пару ковтків 

-Але вони не надто великі і видно вони дуже маленькі їх навіть начебто не треба вирішувати 

Сказала дівчина на його слова, дивлячись на його малюнок 

-Так..але розумієш мені це не дає спокою іноді з цього навіть не виходить заснути..тому що малювання..така мертва начебто..ну особисто для мене..

Сказав він зробив ще пару ковтків чаю після чого дівчина сказала

-і ти хочеш щоб я допомогла тобі..малювати живіші малюнки? Такі як це?

сказав вона вказала на свій малюнок на столі після чого поставила чашку чаю на стіл 

-Так саме так 

Відповів хлопець допивши свій чай після чого сказав 

-Навчиш?

Дівчина злегка зніяковіла, але відповіла згодою 

-Добре..я згодна..

Хлопець трохи відкинувся на своєму стільці 

-Так...тому що ти вже це говорила ще в провулку вулиць а й можна запитати тебе дещо?

Дівчина різко злегка здригнулася від несподіванки і швидко відповіла 

-А що?

Хлопець спитав 

-А у тебе зуби...чому вони вигладили як кліки?

Дівчина сказала 

-Гаразд..якщо ти розкрив хто ти насправді то я скажу кто я...насправді ... я вампірша...

Хлопець на секунду завмер а потім почав сміятися з чого дівчина злегка надулася 

-Хаха ти зараз серйозно?!..Могла б просто придумати щось краще ніж якийсь фентезі марення...

Дівчина не стала доводити ето, а просто спокійно почала говорити хоча в її словах було чути легке роздратування 

-добре..не віриш мені так не вір подивимося як ти заспіваєш якщо я одного разу вчеплюся в тобі шию щоб забрати твою кровь

Хлопець на секунду перестав смнятись подивившись на неї 

-Аа...у тебе якийсь дивні бажання...кхм.. добре забудемо..

Сказав він і знову дістав свій набір олівців і подивився на якийсь час 

-Хмм..вже досить пізно..тебе час додому я думаю так? 

Дівчина відповіла 

-Не хвилюйся я досить виспалася вранці і готова хоч всю ніч просидіти за листочком 

Хлопець трохи подумав і відповів

-Хмм..малювання ето не просто сидіння за листочком ето шанс втілити всі свої думки просто за допомогою олівця та листочка паперу..і показати навіть всі свої почуття просто написавши слова на листочку щоб дотягнутися до людини, яка тобі важлива

Сказав він крутячи олівець у руках і думаючи ж у мене таких людей нема...

-Хмм..так ти прав..

сказала вона взяла листочок і олівець і почала щось писати після чого показала його йому