Глава 3

-Стривай..

Після цього вона кілька секунд постояла і подивилася на всі боки і сказала 

-Так..ти прав я і справді намагаюся вкладати душу і силу в свої малюнки і..

Вона ще подумала після чого подивилася на нього 

-Добре..я покажу тобі все ж таки малюнки..просто тому що показати який ти немічний

Сказала і простягла до нього пару малюнків, на них була намальована дівчина з яблуком він подивився на малюнок, рівні лінії, деталізовані деталі, і стиль 

малювання...такий живий..

-Що мені не вистачало...

Тихо сказав хлопець замислюючись про свою мангу вона дуже популярна так..рисовка хороша і всім подобається..але мені здається їй чогось завжди не вистачало..ліній?живопису?Деталі?або..він ще раз уважно подивився на рисунок можливо просто більше старань...

-слухай..

звернувся він до дівчини 

-А? що таке?

різко сказала дівчина, не чекаючи, що він заговорить до неї

-твої роботи і справді виглядають живими 

дівчина трохи почервоніла і відразу ж відвернулася від нього після чого 

голосно сказала

-Звичайно вони виглядають живими тому що їх я малювала а в тобі нуль життя і дивишся ти дивно!

різко перебив її він сказав 

-тоді може ти навчиш мене малювати? Якщо тобі зараз нічого робити я можу тобі замість чаю запропонувати з булочками 

Так.. мені і правда не вистачає чогось у моїй роботі.. напевно більше старанності або душі в роботі хоч усім вони і так подобаються але все ж таки..як по мені..чого то не вистачає..чого то дуже важливого..

дівчину різко заговорила до нього 

-Їй їй у сенсі?! Я й мушу тебе вчити?! М? Чай? хмм..я люблю чай..і булочки..

Сказала вона подивилася на порожню упаковку від булочки 

-Вони дуже смачні..незнаю де ти їх купуєш але хотілося б спробувати ще таких..

Хлопець обернувся і сказав 

-Тоді йди за мною я тут якраз недалеко живу та і вже пів години не можу додому дійти з таких як ти..булочки?А я їх сам готую 

-Чого?! Ти такий невидний хлопець такий мовчазний, а виявляється, вмієш готувати таке?..

різко перебила вона його явна була в шоці від його слів

-пф.. серйозно якщо хтось на мене не звертає увагу, то я напевно і готує не вмію..що за стереотипи..

Сказав він важко зітхнув продовжуючи йди по вулиці вулиці та дівчина повільно йшла за ним позаду його слухаючи що він каже 

-Чому відразу стереотип? Просто..ну незнаю..іноді так здається ось і все 

сказала вона поставивши свій палець собі на губи замислюючись 

-Якщо тобі щось здається то це не завжди означає що це правда зір буває теж оманливим чи знаєш особливо до людей навколо тебе або тих хто тебе оточує...

мене ж хтось не оточує.. цікаво якщо я сказав би всім хто насправді придумав ту саму мангу, щоб зі мною було зараз?..і яким би я став.. напевно тим..кого я найбільше ненавиджу..

замислюючись він повільно опустив голову продовжуючи іди..

-Їй! Стій! 

Різко крикнула дівчина позаду нього