Хлопець не зрозумів такої реакції та подивився на себе
-І що зі мною не так? Хіба я так страшенно вигладжу...
після чого він важко зітхнув вже починаючи шкодувати що заговорив з цією дівчиною але все ж таки вирішив запитати
-Ти тут щось втратила чи впустила?
дівчина трохи повагалася дивлячись на хлопця після чого швидко відвернулася і відповіла
-Тобі та яка справа краще б йшов куди далі
після чого у неї злегка забурчав живіт і вона трохи зніяковіла
хлопець повільно дістав булочку зі свого пакета та простяг їй
-Я нечайно у магазину взяв ще одну зайву булочку так що бери тому що мені буде легше пакет нести
дівчина не зрозумівши з чого хлопець такий добрий і її це трохи насторожило і вона запитала у нього
-З чого це ти такий добрий? Я голосно тобі нагрубіла а ти все одно продовжуєш поводитися якось занадто спокійно
хлопець важко зітхнув згадуючи часи старої школи і замислююсь так раніше я і справді був дуже добрий старався з усіма потоваришувати і бути душею компанії,після чого він різко заплющив очі згадуючи
-так...
тихо сказав він продовжуючи думати зараз...мені краще бути одному писати свою мангу малювати штрихи бути в тиші самому собі а не з людьми і тим більше своїми однолітками ненавиджу людей...і раптом дівчина різко заговорила
-так? Ну, що так? Що ти став стовпом і
мовчиш
хлопець повільно розплющив очі дивлячись у підлогу вже збираючись відповість як раптом його очі зачепили листок А4 паперу на якому було щось намальовано він повільно потягнувся за листком, як раптом дівчина різко забрала його і поклала собі в сумку хлопець не зрозумів такої реакції після чого помітив що у її сумці лежить багато таких малюнків..
-Добре давай вже свою булочку і я пішла звідси
сказала вона взяла булочку та вже зібралася йде але хлопець швидко сказав
-Ти вмієш добре малювати?
дівчина різко зупинилася, замислюючись, не обертаючись до нього після чого сказала
-це звичайні дитячі малюнки в них немає нічого такого
після чого хлопець
відповів
-Так?.. Мені здалося в них було вкладено
багато сил та душі...
після чого хлопець теж обернувся і вже зібрався йти далі додому як раптом він відчув що його хтось узяв за рукав і обернувся побачивши ту дівчину, яка злегка червоніла і тихо сказала
-Стривай...
#4933 в Любовні романи
#1229 в Любовне фентезі
#516 в Молодіжна проза
#88 в Підліткова проза
Відредаговано: 22.02.2026