Збірник глав "чи зможе дівчина вампір стати людиною?"

Десь в Японії в маленькому місті жив Юкі хлопець, що малює свою мангу, був дуже популярний в мережі інтернету як відомий мангака, але в житті він був звичайним простим хлопцем, що ходить до бюджетного університету навчався він там на середньому балі не бачився своїм розумом або мангою не любив увагу тому нікому не розповідав та він і не спілкувався зі своїми однолітками чи однокласниками, він любив спокій і тишу а всі навколо нього були надто галасливі однокласники зі своїми плітками, хлопці спортсмени, красенята, він не бачився ні чим був звичайним хлопцем йому і не потрібно було якоїсь уваги йому достойно писати свою мангу в інтернеті і радіти тим, що її читають і чекають продовження історії, якось він повертався додому досить пізно в магазині була довжина черги і йому довелося затриматися там аж до вечора після чого вийшов з магазину і попрямував додому вирішив скоротати шлях провулком вулиці щоб швидше прийти додому і відпочити але несподівано для себе він зустрів маленьку дівчинку на вигляд вона молодша за нього на пару класів одягнено просто не візивно як багато його однокласниць але чомусь вона шпорила в смітнику може щось втратила подумав Юкі і підійшов до неї і привітався 

-привіт мене звуть Юкі а тебе як?

-а що тобі потрібно?! 

Гучно спитала вона з неприємністю і злобністю і відразу відійшла подалі від нього

Глава 2 

Хлопець не зрозумів такої реакції та подивився на себе 

-І що зі мною не так? Хіба я так страшенно вигладжу...

після чого він важко зітхнув вже починаючи шкодувати що заговорив з цією дівчиною але все ж таки вирішив запитати 

-Ти тут щось втратила чи впустила? 

дівчина трохи повагалася дивлячись на хлопця після чого швидко відвернулася і відповіла 

-Тобі та яка справа краще б йшов куди далі 

після чого у неї злегка забурчав живіт і вона трохи зніяковіла

хлопець повільно дістав булочку зі свого пакета та простяг їй 

-Я нечайно у магазину взяв ще одну зайву булочку так що бери тому що мені буде легше пакет нести 

дівчина не зрозумівши з чого хлопець такий добрий і її це трохи насторожило і вона запитала у нього 

-З чого це ти такий добрий? Я голосно тобі нагрубіла а ти все одно продовжуєш поводитися якось занадто спокійно 

хлопець важко зітхнув згадуючи часи старої школи і замислююсь так раніше я і справді був дуже добрий старався з усіма потоваришувати і бути душею компанії,після чого він різко заплющив очі згадуючи 

-так...

тихо сказав він продовжуючи думати зараз...мені краще бути одному писати свою мангу малювати штрихи бути в тиші самому собі а не з людьми і тим більше своїми однолітками ненавиджу людей...і раптом дівчина різко заговорила 

-так? Ну, що так? Що ти став стовпом і 

мовчиш 

хлопець повільно розплющив очі дивлячись у підлогу вже збираючись відповість як раптом його очі зачепили листок А4 паперу на якому було щось намальовано він повільно потягнувся за листком, як раптом дівчина різко забрала його і поклала собі в сумку хлопець не зрозумів такої реакції після чого помітив що у її сумці лежить багато таких малюнків..

-Добре давай вже свою булочку і я пішла звідси 

сказала вона взяла булочку та вже зібралася йде але хлопець швидко сказав

-Ти вмієш добре малювати?

дівчина різко зупинилася, замислюючись, не обертаючись до нього після чого сказала

-це звичайні дитячі малюнки в них немає нічого такого 

після чого хлопець 

відповів 

-Так?.. Мені здалося в них було вкладено 

багато сил та душі... 

після чого хлопець теж обернувся і вже зібрався йти далі додому як раптом він відчув що його хтось узяв за рукав і обернувся побачивши ту дівчину, яка злегка червоніла і тихо сказала

-Стривай...

Глава 3

-Стривай..

Після цього вона кілька секунд постояла і подивилася на всі боки і сказала 

-Так..ти прав я і справді намагаюся вкладати душу і силу в свої малюнки і..

Вона ще подумала після чого подивилася на нього 

-Добре..я покажу тобі все ж таки малюнки..просто тому що показати який ти немічний

Сказала і простягла до нього пару малюнків, на них була намальована дівчина з яблуком він подивився на малюнок, рівні лінії, деталізовані деталі, і стиль 

малювання...такий живий..

-Що мені не вистачало...

Тихо сказав хлопець замислюючись про свою мангу вона дуже популярна так..рисовка хороша і всім подобається..але мені здається їй чогось завжди не вистачало..ліній?живопису?Деталі?або..він ще раз уважно подивився на рисунок можливо просто більше старань...

-слухай..

звернувся він до дівчини 

-А? що таке?

різко сказала дівчина, не чекаючи, що він заговорить до неї

-твої роботи і справді виглядають живими 

дівчина трохи почервоніла і відразу ж відвернулася від нього після чого 

голосно сказала

-Звичайно вони виглядають живими тому що їх я малювала а в тобі нуль життя і дивишся ти дивно!

різко перебив її він сказав 

-тоді може ти навчиш мене малювати? Якщо тобі зараз нічого робити я можу тобі замість чаю запропонувати з булочками 

Так.. мені і правда не вистачає чогось у моїй роботі.. напевно більше старанності або душі в роботі хоч усім вони і так подобаються але все ж таки..як по мені..чого то не вистачає..чого то дуже важливого..

дівчину різко заговорила до нього 

-Їй їй у сенсі?! Я й мушу тебе вчити?! М? Чай? хмм..я люблю чай..і булочки..

Сказала вона подивилася на порожню упаковку від булочки