Молоді люди вже зібралися біля будинку Ланса, та з нетерпінням чекали поки він вийде. Пройшло менш ніж п'ять хвилин, як двері відчинилися та з’явився Ланс, на ходу одягаючий футболку. Навпроти його вже чекали Лілі та Крісс. До речі Лілі мала чудовий вигляд у коктейльній сукні чорного кольору, що Ланс одразу помітив. Тож вони вирушили на новій BMW Крісса до найвідомішого місцевого клубу “Леваґо”.
Приїхавши на місце друзі побачили довжелезну чергу, яка простягалася на метрів 50 від головного входу, а от біля входу для віп-персон стояли лише два охоронці у чорних футболках та брутальних джинсах, вони були дуже масивними та викликали страх тільки від погляду на них.
- “Отже, скільки коштує віп-квиток?” : – Зваживши всі за та проти запитала Лілі.
- “Десь 150 доларів за одного.” : – Трохи подумавши відповів Крісс.
- “Та ми простоїмо тут всю вечірку.” : - Гнівно відповів Ланс вистрибуючи з заднього сидіння та підпершись руками об два передні.
- “Та не переймайся, чого б я вас звав саме до цього клубу, якщо тут такі черги, у мене є безплатний віп, адже моя мати співзасновниця цього клубу, тобто вхід нам обійдеться в 100 доларів.” : З гордістю та трішки заносчиво промовив Крісс.
- “Дуже гарно Кріссу, якби ти це сказав раніше.” : Вдавши образу сказав Ланс. Але дуже швидко розтанув від погляду Крісса.
Для Ланса 100 доларів також було забагато, оскільки тут була Лілі він не сказав цього, аби не зганьбитися, та вирішив не пити сьогодні витративши всі гроші на віп.
Отже, вони щасливі пішли до віп-входу, охоронці зверху подивилися на хлопців, а от Лілі привітали посмішкою, потім пропустили гостів у середину.
Зайшовши до клубу всі одразу відчули атмосферу яка коштувала всіх 150 доларів. Голубе світло вразило незвиклі очі, стіни та стелю розмальовували навмисно створенні світлові зайчики, що кружляли у такт цій крутій музиці, яка змушувала якщо не танцювати, то качати головою в такт. Підлога була з темно синього мармуру, а стіни були з 3д ефектом асиметрично викладених трикутників, барна стійка була також мармурова тому зливалася з підлогою, візерунки мармуру на барі були зроблені із золота, а над ним висіли прикраси зі справжніх діамантів, але вони були занадто високо щоб їх вкрали.
Крісс вийшов уперед розмахнув руками скрикнув – : “Я не сказав головного, всі напої безкоштовні!”
У Ланса аж спало з душі, отже його план вдасться здійснити.
#8997 в Любовні романи
#2155 в Короткий любовний роман
#3209 в Різне
#845 в Гумор
Відредаговано: 04.05.2023