Розділ 8

Ти ?!

Прокинувшись, я замітила що Вайт досі спить тож я тихо вийшла з кімнати щоб не розбудити його. Вийшовши з кімнати, я одразу врізалась в Джейка.

-А я якраз хотів тебе будити -- хлопець був у хорошому гуморі -- Йди одівайся, спляча красуню.

Я побігла назад у кімнату, надіючись, що він не побачив мої червоні щоки. Через кілька хвилин я була на кухні де сидів Джейк.

-Швиденько снідай й підемо у коледж -- він знову зробив сніданок, від чого мені стало назручно перед ним проте я всеж таки вирішила поїсти. Закінчивши, я залишила їжі для кошеняти й ми рушили до коледжу. Дійшовши й оглянувши розклад Джейка я зрозуміла, що в "покарання"за спізнення також входили спільні заняття. Тож ми разом пішли на заняття. 

-Нарешті практичні заняття, а не нудні лукції -- вголос раділа я.

-Так, це добре -- усміхнуся Джейк. На уроці місс Мерік представила нам новенького.

-Його звуть Алан і тепер він буде вчитись з вами.

-Ага -- я продовжила малювати навіть не глянувши на новенького.

Після уроку Місс Мерік затримала мене.

-Еммо, ти не проти якщо Алан поживе з вами?

-Ні, не проти -- насправді я не хотіла нікого більше проте вибору в мене не було.

-От і добре! Алане, іди сюди.

-Ви щось хотіли? -- хлопець підійшов ближче й я змогла роздивитись його лице. Чорт! На що я взагалі погодилась!..

-Тепер ти будеш жити з цією дівчиною -- пояснила йому вчителька.

-Чудово -- у нього на лиці появилась хижа усмішка коли він побачив мене.

Після уроків я була зобов'язана показати Алану його кымнату.

-Ммм, чого ж ти мовчиш, принцесо -- фліртував зі мною Алан.

-Відчепись -- я не мала бажання спілкуватись зі своїм колишнім "нареченим" завдяки якому мене вигнали з дому.

-Ну чого ти така зла -- можливо тому, що я завжди ненавиділа Алана, самозакоханий хлопчисько.

-Доречі, ти будеш жити не лише зі мною, а й з моїм другом - Джейком.

-Ну і чим він краще мене -- пробуркотів Алан.

-Скоро сам дізнаєшся -- Алан був модельної зовнішності, світле волосся, голубі очі й високий зріст, тому часто не розумів чим хоч хтось може бути краще нього. Вирісши в багатій сім'ї, він ніколи собі нівчому не відмовляв, звичайна розбещена дитина.

Дійшовши, я показала Алану його кімнату.

-Чому кімната обклеїна якимись постерами? -- обурився хлопець.

-Це колишня кімната однієї дівчини -- я згадала про Еш.

-І чому це я повинен тут жити?!

-Не подобається - йди ночувати навулицю! -- що за дитина!

-Добре, добре, не злись -- схоже Алан зрозумів, що тут вів ніким потикати не буде. У цей момент Джейк зайшов у кімнату.

-Еммо, що тут відбувається?

-А це ще хто такий? -- Алан не був радий бачити Джейка.

-Алан, це - Джейк. Джейк, це - Алан, тепер він живе з нами.

-Ну привіт -- схоже Алан уже зіпсував настрій Джейку.

-Давайте не будемо сваритись з першого ж дня! -- здається це хоч трохи виправило ситуацію -- ходімо приготуємо вечерю.

-Тільки тому, що ти просиш -- погодився Алан.

-Ходімо -- надіюсь Джейк не накинеця на Алана.

Дійшовши до кухні я запропонували спекти пиріг. Схоже, це була одна з найгірших ідей в моєму житті. Хлопці почали робити тісто, а я начинку. Все йшло добре, мені навіть здалось, що вони подружились. Проте варто було Алану просипати муку, яка попала не лише на нього, але й на Джейка, як вони почали сваритись й битись. Я постаралась заспокоїти їх, проте в мене нічого не вийшло...