Розділ 6

Тепер я - шкільна зірка?!

Прокинувшись я оглянулась навкруг. Усе було як завжи, окрім того, що я лежала на підлозі накрита одіялом й тримала джойстик в руках. Йшовши на кухню я зупинилась навпроти кімнати в якій колись жила Еш. Я всеж не могла забути її так швидко.

-Уже прокинулась? -- з усмішкою спитав Джейк коли я зайшла на кухню.

-Ага -- все ще сонно пробормотіла я.

-Йди переодягнись, вихідні закінчились -- нагадав мені хлопець побачивши, що я досі у піжамі.

Поснідавши, ми пішли у коледж.

-Ти нагодував Вайта? -- схвильовано спитала я Джейка.

-Звичайно! Як його не нагодувати коли він бігає біля ніг доки ти його не нагодуєш.

Дійшовши до коледжу, до нас підбігли люди. Я не була здивована, адже сам Джейк Лейт прийшов! Проте на моє здивування вони шукали не його.

-Ви Емма Рейдж? -- підійшов до мене один з студентів.

-Нууу, так? -- відповіла я.

-Можна фото  з вами?! -- крикнув якийсь хлопець за яким підійшло ще декілька студентів.

-Емм, звичайно... -- не розуміла нічого я.

Хлопець зробив фото зі мною й радісно побіг кудись. До мене підійшли інші люди, роздивляючись мене, наче я якась знаменитість. Зрозумівши, що сама не виберусь з цього галасу, я благально глянула на Джейка, який стояв недалеко від мене й заливався сміхом.

-Місс Еммі пора йти -- все ще сміючись сказав він й потягнув мене за руку.

-Чого смієшся?! -- крикнула я Джейкові.

-Схоже ви тепер неабияка знаменитість, Місс Еммо -- з усмішкою сказав він.

-Дуже смішно -- відрізала я.

Цілий день за мною ходили товпи моїх нових "шанувальників". Джейка це схоже не тривожило, проте я не звикла бути в центрі уваги.

Після занять ми зайшли в кафе, проте посидівши три хвилини вийшли, адже "шанувальники" не давали спокою і там. Дійшовши додому я лягла на диван й постаралась розслабитись. Заглянувши у мій новий телефон, адже старий розбили помічниці Еш, Я побачила декілька нових повідомлень. Усі вони були від різних компаній які хотіли щоб я знялась у їхній рекламі. Як через одне викрадення я могла стати зіркою?! Хоча схоже, що вина цьому Джейк, адже через нього це все сталось. Я вирішила глянути на деякі пропозиції, оскільки гроші мені всеж потрібні були. Трохи полиставши варіанти, я знайшла рекламу якихось парфумів. Платня за роботу доволі висока - 4 тисячі за годину. Я написала рекламному менаджеру й ми домовились про зустріч на шосту вечора. Пізніше я розповіла про усе це Джейку.

-Ти впевнена, що варто їхати?

-Чому би й ні? Гроші мені не завадять й все звучить безпечно.

-Гаразд, але я поїду з тобою -- наполягав Джейк.

-Згода!

Коли настав час, ми оділись й поїхали до призначеного місця. Приїхавши ми побачили студію тож ми вирішили зайти. Всередині сиділа дівчина. Вона псказала нам трішки почекати, оскільки фотограф ще не приїхав. Через деякий час до нас підійшов фотограф.

-Еммо? -- запитав фотограв.

-Так -- відповіла я подивившись на чоловіка. Він видався мені знайомим тож я придивилась до його обличчя. Тоді я зрозуміла, що знаю цього чоловіка. Я зрозуміла, що знаю його з самого народження.