Розділ 3

Перша зустріч Емми й Джейка

Проснулась я від крику за вікном. Виглянувши я побачила величезний гурт людей які щось кричали. Я старалась зрозуміти що відбувається проте відповідь на моє питання сама зайшла до мене у кімнату.

- Ти вже встала! -- промовив хлопець -- Давай знайомитися. Мене звуть Джейк, Джейк Лейт.

Я стояла біля вікна й дивилась на хлопця. Тепер я буду жити з знаменитістю?! Тепер я розумію чому такий галас!

-Е-Емма -- затинаючись всеж назвала своє ім'я я.

Джейк усміхнувся.

-Схоже тебе не попередили хто з тобою тепер житиме.

-А він всеж таки привабливий -- подумала я.

Хлопець мав темно-каштанове волосся, яке схоже не піддавалося укладці, пухлі червоні губи й зелені очі. Доки я роздивлялась хлопця, подруга теж прокинулась. Розуміючи що таку інформацію їй треба передати поступово, я хутко заховала хлопця у шафі.

-Доброго ранку -- зайшла у кімнату Ешлін -- з ким це ти говорила?

-Тобто тебе цікавить з ким я говорила, а галас за вікном тебе узагалі не хвилює? -- подумки здивувалась я -- Вау...

-Та нізким, сама з собою -- уже вголос сказала я.

-Ну добре.

-Еш? А як би ти відреагувала якби новеньким був Джейк? -- запитала я.

-Ну незнаю, раділа би напевно.

-Точно?

-Ну, так. А з чого такі питання? -- здивувалась Еш.

-Якби тобі сказати, ну ось.

Я вікрила шаву з якої випав Джейк, схоже він доволі уважно слухав нашу розмову.

-Привіт -- трохи ніяково привітався хлопець.

Еш стояла непорушно дивлячись то на мене, то на Джейка. Вона точно не очікувала побачити знаменитість у мене в шафі.

-Схоже, я зламав твою подругу -- перервав тишу Джейк

-Краще йди у свою кімнату доки я буду пояснювати Еш що сталось.

-Напевне, ти права -- сказав хлопець й вийшов з кімнати.

Через кілька хвилин я всеж заспокоїла подругу. Проте наступної миті я побачила, як щось розбило вікно. Це був телефон одної з шанувальниць Джейка. На телевоні було написано "Джейк Лейт! Я твоя фанатка! Виходь за мене!". Звичайно, в розбитому вікні небуло нічого смішного проте я не змогла стримати сміх. Я показала цей "лист" Еш, проте її це не смішило. Навпаки, це її розізлило. Вона кинула телефон назад у вікно й вигуки затихли. Схоже стало зрозуміло, що Джейк тут не один.

Почувши, що фанати стихли, Джейк прийшов спитати, що сталось? Ми усе йому пояснили.

-Оу... Я не хотів приносити стільки проблен -- ніяково відповів Джейк -- Можливо ми можем кудись піти?

-Ти впевнений? -- сказала я подивившись на все ще злу подругу.

-Я запрошую. Інакше я буду відчувати вину перед вами -- не здавався хлопець.

-Ну якщо та, тоді гаразд -- погодилась я.

Піти ми вирішили в парк атракціонів оскільки було доволі теплою. З нами була охорона Джейка, адже фанати ходили за ним усюди. Ми провели цілий день у парку в трьох. Ми навіть забули за увесь галас який створювали шанувальники. Ми просто розважались.

-Я зараз повернусь -- промовила я.

-Гаразд, тільки давай швидко -- відповіла подруга.

-Угу -- підтримав подругу Джейк. Нічого більше сказати він не міг оскільки жадібно поїдав свою порцію морозива.

Я відійшла в сторону, подальше від усіх шанувальників. Проте наступної миті я відчула як щось важке вдарило мене ззаді. Я постаралась встояти проте удар був заннадто сильний. Усе почало темніти й через декілька секунд я вже нічого не чула і не бачила