1

Людина може прожити без їжі до 45 днів, без води - від 3 до 10 діб, без сну - від 3 до 5 діб. За цими загальновідомими фактами я б мала бути вже мертва… 
Я живу без сну вже майже півроку… Ну, як живу, існую… Моє тіло все ще намагається триматися, а от психіка, здається, давно злетіла з котушок. Я вперто тримаюся за ілюзію нормального життя, виконую щоденні ритуали, веду буденне доросле життя, але розумію - щось зі мною не так. І це лякає. Неабияк лякає!
Починалося все поступово й непомітно. Та з кожним місяцем, тижнем, днем мій стан лиш погіршується.

Зачинивши на замок двері квартири, я зняла взуття й повісила куртку у шафу. Дверцята шафи-купе зі скреготом прокотилися і у дзеркалі постала втомлена, замучена жінка. Мимоволі, розглядаючи своє відображення, я провела рукою по обличчю та волоссю. Мені стало соромно за себе, за свій зовнішній вигляд та водночас сумно. Мда… Щось я геть розклеїлась.

Теперішній образ геть не схожий на мене колишню - сповнену енергії та внутрішньої сили дівчину з блиском у очах та завжди гарним настроєм.

Подальший вечір минув на автопілоті. Нічого цікавого.

Раніше після роботи я балувала себе доставкою суші чи чимось іншим ресторанним. Зараз же просто зажувала бутерброд з найдешевшої ковбаси та запила гидотним, знову ж таки, найдешевшим чаєм.

Потім перебрала речі й засипала у пральну машину сумнівний порошок. Придбала його спокусившись на ціну, але аромат… О, як же мені не подобається його дешевий аромат. Останні місяці я живу як злидень, а тепер ще й пахну бідністю.

Ще декілька місяців тому моє життя було не таким. Можна навіть сказати, було доволі успішним. Я мала престижну високооплачувану роботу та насичене цікаве життя.

А потім, потім все пішло шкереберть. І я не розумію причину.

Хтось скаже - тимчасова чорна смуга, треба просто перечекати. Так, і я чекала. Але згодом почали додаватися ще й розлади сну. Це впливало на самопочуття і, як результат, на настрій та поведінку. Колегам та, що важливіше, клієнтам ставало дедалі складніше зі мною працювати. Тому керівництво натякнуло на звільнення.

Всі наступні спроби влаштуватися на роботу були невдалі, я ніде надовго не затримувалася. Моя планка ставала все нижчою і я невблаганно скочувалася кар'єрною сходинкою.

А нещодавно до проблем з некерованим настроєм та агресивною поведінкою додалися галюцинації. Спершу вони були короткочасними та зрідка.  Тому я виправдовувала їх то поривом вітру, то втомленим зором, і намагалася всьому знайти логічне пояснення.

Але чим далі тим більш впевнююсь, що потребую медичної допомоги. Мені страшно й не хочеться приймати цей факт. Проте час від часу я штудіюю простори інтернету й цікавлюсь вартістю послуг психіатра.