Чи можу я знову вірити? або Фальшиві та справжні почуття

Глава 2

Після того, як Оксана Кирилівна не залишила жодного сліду у класі, до нас з подругою одразу ж підійшло двоє гарних дівчат... Тоня - мила дівчина з приємною посмішкою, каштановим волоссям та, як на мене, ідеальною фігурою... Та Рита - на перший погляд трохи зухвала, проте також з гарною посмішкою...Довге світле волосся, та окуляри, які дуже їй пасували, доповнювали весь образ...  Юля одразу ж почала розмову із Тонею, здається вони були вже добре знайомі... Поспілкувавшись з дівчатами, які майже одразу ж попрямували на свої місця, ми навіть не встигли помітити, як біля нас опинились зграйка хлопців... Спочатку мені здалося, що всі вони вирішили познайомитись саме з моєї подругою, адже їй завжди подобались нові знайомства, особливо з хлопцями... Та напевно я трохи помилилась:) За той час, поки я очима знайомилась з новими однокласниками, Юля навпроти вже сміялась із чиїхось жартів... Та тут, один із хлопців, простягнув мені руку, щоб познайомитись... Я, наскільки це можливо, мило подивилась на нього та все ж простягнула руку.. Карі очі, темне волосся, та до біса заворожуюча посмішка змусили мене посміхнутися ще більше, а також відчути те, як моє серце починає битись із швидкістю світла... 
- То ти Єлизавета?! Я Паша... 
- Приємно:) Але клич мене Лізою:) - ледве вимовила я, відчуваючи, що в роті пересохло...
- Я дуже радий познайомитись з такою гарною дівчиною, як ти Лізо:) Здається, мені пощастило!! - знову промовляє він, ніжно погладжуючи мою руку великим пальцем, від чого буквально мурашки бігали по тілу, а щоки покривались рум'янцем... Що це зі мною? Що за дурна реакція? Лізо, ти божевільна!!! 
Поки я збирала всі свої думки до купи, Паша нарешті відпустив мою руку та посміхнувшись на кінець, сказав:
- Що ж...не буду заважати тобі знайомитись з іншими...Якщо хтось почне  чіплятися, ти тільки скажи... Я до твоїх послуг, красуне:) 
Я кивнула головою та посміхнулася, проводжаючи хлопця поглядом, хоча в той час, у моєму животі літали метелики, а час ніби зупинився... Ну чому я так реагую на нього? Це зовсім на мене не схоже? Можливо я просто потроху сходжу з глузду, сама навіть не здогадуючись про це? Хоча кого я обманюю??! Паша і справді дуже привабливий, видно, що і спортом займається, і на компліменти щедрий, а головне дуже ввічливий... Не те, що деякі... Та коли я згадала за "деяких", він з'явився тут як тут... Дивак знову опинився біля мене, посміхаючись самими очима, тим часом приховуючи свою справжню, доволі милу посмішку...
- То ж ..Ліза?? Гарне ім'я:) А я Артем...- промовив той хлопець, ні на мить не відірвавши погляду... Ну серйозно, я йому рано чи пізно, виколю ті  очі... Скільки можна на мене витріщатися? Що, ніколи не бачив таких дівчат як я? Та й здається я, така як і всі: блакитні очі, світле волосся, пухкі губи, і фігура менш-більш нормальна... Що не так? Я не розумію...
- Емм... Але хіба я говорила про те, що ти можеш називати мене Лізою?? - вирішивши трохи збити його пиху та погляд, запитала я...
- А мені байдуже!!! Якщо я так захотів, то і далі називатиму тебе Лізою!!! - ого, він навіть вміє бути грубим? Здається, перше враження оманливе, навіть поки що, не пропалює мене своїми поглядами... Хоча, якось це не дуже ввічливо, хіба ні? Та коли я тільки но хотіла щось сказати, як хлопця вже не було, а за ним одразу ж з'явився інший, а за ним і ще одним, і так далі, і так далі... 
Загалом клас виявився достатньо великим.... Всього 21 палка ковбаси:) і навіть не питайте, чому саме так?! Хоча чому б і не пролити світло на ситуацію, адже саме так називається наша група в інстаграмі... Смішно. Оригінально. І не так, як у всіх... Як на мене, назва досить цікава, ну особисто в мене одразу ж з'являється посмішка після того, як я хоч на хвилину зазирну в інстаграм:) Ну що ж, перший день у новій школі виявився не настільки поганим як я собі уявляла... Все пройшло навіть дуже добре... Особливо якщо враховувати те, що я схоплювала себе на думці про те, що Паша подобається мені з кожною секундою все більше і більше... Така швидка симпатія, це ж нормально? Чи це просто моя дурна фантазія? 

Буду вдячна за зірочку 💜

Як вам такий сюжет? Сподіваюсь, що змогла хоч трохи зацікавити вас... Приємного читання ❤️




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше