Пролог

Читаючи багато різних романтичних історій, підліткових книг, я все більше дізнавалася про таке дивне почуття - кохання... Насправді, читала це все просто так, адже було цікаво переживати всі відчуття разом з героями:) Але якщо чесно, відчути все це самій, хотілось найменше... Можливо була не готова? Або просто ще не знайшла того хлопця, від якого б йшли мурашки по тілу... Чи як це відбувається, коли закохуєшся?  Загалом, не важливо.... Давайте, краще познайомимось, я Єлизавета, можна просто Ліза, і мені 16:) Малюю, співаю, але тільки для себе, і живу звичайним життям, звичайного підлітка... Скажете, нічого цікавого? Банально? Тупо? Все як і всіх? Помиляєтесь! Моє життя - суцільна історія, яка змінилась тільки за один рік... Знаєте, дізнатись, як це відчувати, коли тебе всередині просто розриває від болі, не найкращі відчуття... Плакати по ночам у подушку, проклинаючи те, що просто подивилась у його сторону, а зранку прокидатись ніби нічого і не сталося... Відчувати те, як твоє серце зжимає від кожного його погляду, та промовити самій до себе "Ненавиджу..." І тільки в душі розуміти, що почуття нікуди не зникли, вони живуть своїм життям, горять у серці не даючи нормально дихати, доводять до тремтіння всього тіла і банального бажання, знову побачити його.... Чи реально розлюбити людину, яку покохала всім серцем? Чи реально забути про всі свої почуття? Чи реально бути просто друзями, після такого? І відповіді на це, як не дивно, я знайти змогла..Давались вони мені дуже важко, навіть занадто боляче, так нестерпно, що хотілось забути про все, і втекти кудись, де мене ніхто не знайде... Але я збиралась із силами, щоб просто зрозуміти, чи варте все це, мого болю та мого розчарування у людях? Питання здається безвихідним та не зрозумілим, але відповідь на нього, знайти можливо, просто потрібно пройти дорогу, яка омивається слізьми, шаленим серцебиттям, болем та відчаєм , а тоді вже видихнути на повні груди, та вдихнути аромат нового життя:)  То як? Стало цікаво? Змогла хоч трохи заінтригувати? Якщо так, то готуйтесь, це тільки маленька частина моєї історії!!