Розділ 9 Активація зі стихією

Я ніби заціпеніла на одному місці. Його поцілунок вибив мене з колії. Зізнаюсь Джейден сподобався мені з першого погляду але я йому не дуже. Можливо це пов'язано із тим що я винна в тому що він зобов'язаний був зі мною панькатися, а не бути поруч з рідними в такий складний для королівства час. Мої думки перервали звуки бою. Я одразу ж попрямувала на допомогу. Джейден щосили намагався відбитися від кількох нападників. Люди Стефана нас знайшли. Від цієї думки холола кров. Мені настільки все набридло . Я відчула лють. Поки я спостерігала за тим що діється один із Стефанової банди завдав удару Джейдену в спину. ( Не могла я назвати їх воїнами великого королівства можливо що я ще не зовсім звикла до цього та вони і не були схожими на воїнів вони були зрадниками які зрадили справжнього короля і тепер на побігеньках в мого "любого" братика Стефана.) Я завдавала удар за ударом виснажені він поєдинку з Джейденом вони кволо ухилялися від моїх атак я ж навпаки енергійно ухилялася він кожної атаки. Мені стали в нагоді всі мої знання що передав мені Джейден. Згадавши про Джейдена я глянула на нього він лежав на землі з його рани яку було зроблено невідомою мені технікою текла кров. Поки нападники оговтувалися від моїх вогневих куль я підійшла до Джейдена. Він був при свідомості
- Ліє ти маєш тікати - знесиленим голосом сказав він 
- Я тебе не кину 
- Ви повинні це зробити ваша величносте
- Ти просто ... Навіть в такій ситуації ти зверхній
- Ліє обережно...
З останніх сил він створив щит аби захистити мене від неочікуваного нападу і впав знесиленим.
Оговтавшись від шоку я роздивилась навколо себе. Лють стала ще сильніше ніж до того. Здавалося що щось з середини розривало мене намагаючись вивільнитись на зовні.

Що відбувається? Що зі мною відбувається? Ще кілька секунд і темрява.
Я отямилася в якійсь хатині. Здавається це вже норма для мене. В напівтемряві я побачила Малкольма.
- Що трапилося? Де я? Де Джейден? 
В паніці і нерозумінні я ставила питання за питанням.
- Заспокойся Ліє. - тихим і навіть здалося спокійним голосом сказав Малкольм.- я зараз все поясню. Насамперед з Джейденом все добре не хвилюйся, а от ти...
- Що я? 
- Ліє не перебивай мене. 
Я дала знак що уважно слухаю. Він посміхнувся 
- Ліє тепер я з упевненістю можу сказати що ти готова, готова звільнити наше королівство і нарешті возз'єднатися з сім'єю.
- Але ж ти казав що ще рано
- Так але до того як ти активізувалася зі стихією
- Що зробила?
- Простими словами ти поєдналася зі своєю сутністю, пам'ятаєш я розповідав що про магію вогню вперше нам повідали дракони...
Я кивнула.
- ...так от ти з'єдналися зі своєю сутністю сутністю дракона
- Але як?
-Вивільнення сутності в тебе викликало бажання стати сильнішою в той момент коли дорога тобі людина в біді.
Я почервоніла хоч і цього не було видно. Він знає що Джейден мені подобається невже це так очевидно. 
- А що з Джейденом? - перервала я свої думки
- Все гаразд він спить. Ну а ми  з тобою почнемо підготовку і покінчимо нарешті зі Стефаном. 
Від слів Малкольма " покінчимо зі Стефаном" в мені зародилась надія що зовсім скоро все скінчиться і почнеться нове життя...
‌
 

Далі буде! Дорогі мої читачі проявляйте активність пишіть в коментарях подальший розвиток подій які ви хотіли б бачити можливо саме ваша ідея стане новим розділом моєї книги. Цілую! Люблю!