Розділ 1 18-річчя Лії Кромер

Сонячні промені пробиватися крізь цупкі темні штори кімнати в гуртожитку. На будильника вибило 7 ранку.
- Нарешті цей день настав я так довго цього чекала- промовила Лія- моє 18-річчя
Лія була середнього зросту рудоволоса з зеленими очима.Лія вдягнула білий светер і чорні джинси та чорні черевички на не високих підборах і направилась до коледжу. Сонце посилало свої лагідні промені землі здавалося от-от розпустять свої паростки перші весняні квіти, все запашіє буйним цвітом . Та це була зима як на диво дуже тепла. Дорогою до коледжу Лія зустріла свою подругу Емілі. 
Трохи про Емілі - світловолоса дівчина невисокого зросту з сірими очима.
- Привіт, як справи? - запитала Лія 
- Ок. А в тебе?
- Просто чудово
- Скільки в тебе сьогодні пар?
- Здається три, а що?
- Просто запитала в нас має бути одна спільна-сказала Емілі
- Це буде добре
"Невже вона забула про мій день народження - подумала Лія - але ж вона моя найкраща подруга та й друзів в мене не багато на пальцях однієї руки можна перерахувати"
Настрій Лії зіпсувався. Останню половину дороги подруги ішли мовчки.
Зайшовши до коледжу Емілі сказала
- В мене перша і друга пари математика зустрінемося в їдальні по закінченні другої ок?
- Ок- якось вже не весело відповіла Лія
Перша пара пройшла дуже скучно, друга нічим не відрізнилася від першої монотоне читання та конспектуваня теми.
 

^ ^ ^

З цього моменту розповідь ведеться від імені Дії.
 

^ ^ ^

Настрій зіпсувався я не могла повірити що Емілі забула про мій день народження. Я навіть не бажала іти в їдальню та все ж вирішила піти. Зайшовши до приміщення я була ошелешена 
- Вітаємо! - всі мої друзі Емілі, Пол, Міа і Фінн (Пол був високий шатен з карими очима, Міа- низького зросту русява, а Фінн високий світловолосий парубок з карими очима) були там вони приготували для мене сюрприз на столі стояв святковий торт, а кожен з них подарував мені подарунок. З очей полились сльози, сльози радості.
- Дякую вам мої хороші
Останню половину дня ми провели разом спочатку відвідали кафе, а потім гуляли парком. День був сповнений емоцій. Прийшовши додому я впала на ліжко від втоми але була щаслива. Сон поглинав мене дуже швидко і я заснула. Наступного дня я прокинулася опівдні адже це був вихідний. Вирішила щось перекусити бо живіт зрадницьки бурчав. Відкривши холодильник я зрозуміла що там "повісилася миша". Я вирішила піти до магазину. Одягувшись направилась до дверей там я помітила що на підлозі лежить якась записка. Піднявши її я сіла на ліжко та розгорнула аби прочитати вміст. Там було тільки одне речення 
" Твої батьки живі ти повинна їх врятувати"