Пролог

Вогонь охопив весь будинок не тільки всередині, а і ззовні . Крики переляканих людей заважали пожежним робити свою справу. 
О 01:13 до пожежної частини надійшло повідомлення про пожежу в не жилому будинку .Про це повідомили мешканці сусіднього будинку. Пожежники робили все можливе аби загасити вогонь. Та він не піддавався.
Здавалося полум'я жило своїм життям. Одину з пожежних Ейдену Кромеру почувся звук нібито плач в перше він не звернув на це увагу, а в друге замислився
- Тут точно нікого немає.- запитав він в людей що стояли і спостерігали за цим
- Ні - відповіла пані похилого віку - тут давно ніхто не живе
Та тільки він підійшов ближче йому знову почувся плач.
- Хлопці я всередину піду
- Ти що збожеволів, куди там все в вогні 
- Але я щось чув
- Та тобі здалося
- Ні не здалося, я пішов підстрахуйте мене
Ейден  побіг в будинок охоплений полум'ям ззаду чулися крики "що він робить? , що сталося?" і т.д.
Кілька хвилин він був в палаючому будинку та нічого не знайшов.
Відкашлявшись сказав
- Я ще раз піду.
- Ти з глузду з'їхав, чи тобі жити набридло подумай про дружину - сказав йому  Пол
Навіть не дослухавши слів свого напарника він знову кинувся в палаючий будинок.
Цього разу доля йому усміснулась. В найвідаленішій кімнаті в самому кутку лежала маленька дівчинка на диво вогонь її майже не зачіпав .
Необдумуючи нічого Ейден схопив її на руки і виніс з вогню...