Час діяти

 - А бодай би Ллос вас забрала! - Лоріанхейн крутилась дзигою, відбиваючись від зграї полум’ящірок, що облюбували в якості пасовиська поклади самородних кристалів. - Що вас так багато-то!

Запаси кристалів удома вже майже вичерпались. А кристалів їй потрібно бул чимало: по-перше, наробити нових накопичувачів - і додаткове живлення для захисту будинку на час її відсутності, і з собою в дорогу запас не завадить взяти. І необроблені кристали їй теж для дечого згодяться…

Але в місцевої фауни була на цей рахунок своя думка.

Полум’ящірка в дечому схожа на чароящірку - вона теж має всередині орган, що переробляє ману. От тільки маною, на відміну від чароящірки, вона не користується за прямим її призначенням, а просто живиться. Саме тому вони так люблять родовища кристалів - ті випромінюють, хоч і в невеликих обсягах, ману. А якщо родовище велике, як ось зараз - випромінюють уже в нормальних кількостях.

Битися з полум’ящірками було дуже незручно. По-перше, вони дуже прудкі, по-друге - хоч, незважаючи на назву, вони не горять і вогнем вони не дихають, та шкіра в них надзвичайно гаряча. Один дотик до відкритої частини тіла - і сильний опік гарантований. В деяких випадках і одяг може спалахнути.

Ще однією проблемою було те, що ельфійка на днях вже почала приймати невеликими порціями розгінний еліксир. Джерело перебудовувалось, і активно користуватися зараз магією було не варто.

Вона би впоралась і одним клинком - та зграя ящірок цього разу виявилась аж надто великою.

 - Ну добре, Ллос із вами, - вроджені здібності - не зовсім магія, тому разочок можна. Сфера темряви вкрила кристальне родовище. - Засліпила-підсвітила… - “вогонь фей” окреслив серед пітьми силуети рептилій. - Прицілилась-кинула, - спрямовані телекінезом базальтові голки полетіли одна за одною.

Більшості ворогів голки влучили у вразливі місця. Лишилось п’ятеро - та вже з ними Лорі легко розібралась, використовуючи лише скімітар.

 - От так би одразу, - задоволено всміхнувшись, ельфійка вклала зброю у піхви. - Як казала моя наставниця з темної магії - “іноді час розкидати кристали, та наразі час їх збирати”.

* * *

За кілька днів усі приготування були завершені.

Еліксир був повністю випитий і завершив свою дію. Джерело непогано додало в силі та об’ємі резервуару і проростило нові енергетичні канали. Не так, як минулого разу - вживання розгонного еліксиру щоразу дає менший ефект, і з часом приріст взагалі сходить нанівець - але все ще відчутно. Лорі відчувала приплив бадьорості і неабияке моральне задоволення. Вона вже майже вийшла на рівень магістра за шкалою людських та світлоельфійських магів її рідного світу. Тепер їй точно стане сил здійснити задумане.

Друге, що вона зробила - це підтягнула свої і без того чималі знання в магії ілюзій, скориставшись книгами з бібліотеки Ленмаріеля. Добре, що він їх всі не тягає з собою у просторовій кишені, натомість лишив частину вдома. А ілюзіями їй точно доведеться користуватись. Темна ельфійка на поверхні - це не та, на кого не звертатимуть увагу, а зайва увага їй зовсім не потрібна. Потрібна лише та, що її Лорі захоче привернути до себе сама…

Окрім ілюзій, могло стати в нагоді звичайне мистецтво гриму. Ну, тобто не зовсім воно і не зовсім звичайне… Власне гримування Лорі було ніде навчитись.

Та існував аналог. Жриця, що викладала у школі для дівчат татуаж, була ще досить молодою, її голова не була повністю затуманена догматами Ллос, через те вона була ще тією витівницею. І часом показувала ученицям деякі речі, що не входили в програму - наприклад, як, підібравши фарбу в тон шкірі, трохи змінити риси обличчя. Не кардинально, зовсім трішки підправити - та при побіжному погляді тебе вже одразу не впізнають.

Для Лоріанхейн це знання було цінне ще й тим, що таке фарбування могло стати основою для накладення ілюзії. Така ілюзія триматиметься значно краще й довше, а головне - вимагатиме менше мани для підтримки. Отже, менше світитиметься в енергетичному спектрі, значно менший шанс помітити її для інших магів і взагалі всіх, хто може бачити плетіння.

Ну і, звичайно, маскування аури. Тинятись поверхнею, світячи направо й наліво Хаосом та Темрявою - так собі ідея. Є, звичайно, місця, де це сприймуть як належне, але там, куди вона планує вирушити - це точно зацікавить тих, чия цікавість їй зовсім недоречна.

Плетіння, використане нею, було надзвичайно складних та містило безліч пов’язаних між собою елементів, і просиділа над ним Лорі дуже довго - навіть і не помітила, що вже далеко за опівніч, і набитий алхімічною піною матрас за нею гірко сумує. Зате маскування вдалось на славу - тепер в мана-спектрі ніхто не побачить в цій дівчині класичну іллітірі. Змінити зовнішність - і справа зроблена.

Це, звичайно, трохи обмежить її у використанні магії. Ті ж самі Хаос і Темряву вже не застосуєш - бо тоді фальшива аура злетить. Та певний час вона без них обійдеться - захистити себе, в разі чого, вистачить і звичайних стихійних чарів, а при потребі сховатися - можна використати сферу темряви, яка не є заклинанням. І яку вона, до того ж, давно вже модифікувала так, що вона тепер згодиться не лише в бою, а й коли треба просто стати непомітною. Просторова магія теж нікуди не дінеться - головне не зловживати. Портали вимагають чималих витрат мани і теж можуть збити маскування, якщо користуватись ними часто.

Зібрала необхідні речі. Накопичувачі, просто необроблені кристали в чистому вигляді… Еліксири - лише найнеобхідніші, на крайні випадки. Щось інше вона зможе зварити й на місці - для цього ельфійка брала з собою похідний набір алхіміка. Добре, що Горін встиг зробити їй новий… Хоча в крайньому разі - знайшла би все необхідне вже у своєму світі.