ОДНА ЧЕСНІСТЬ НА ДВОХ

Так , я знову вирішила все випитувати . Це був дощовий осінній день . Андрій знов кудись пішов . В нього там свої справи .
Спочатку я пішла до кафе . Хотіла побалакати з Іркою , а її не було . Захворіла , чи щось таке . На щастя , там сиділа Катя .
-Привіт , Авроро .
-Привітики . Слухай ...,- і я їй усе розповіла . Звичайно , вона здивувалася .
-Авроро , Авроро , зупинись ! -засміялась подруга .- І ти їм повірила ? Та це брехня .
-Не віриш ? Ну й не вірь ! -я з гнівом розвернулася й пішла .
*****
Вдома я думала про усі ці події . Хто міг викрасти мою матір та навіщо ? У двері постукали . Я відчинила . На порозі лежали квіти , перев'язані червоною стрічкою . На записці був напис :" Від Максима МакРіді . Чекаю з поверненням " .
-Максим ?!
До вітальні зайшов Андрій . Він виглядав збентеженим , коли побачив квіти . У нього за спиною ховались руки . Потім юнак вибіг на вулицю , і в смітник полетіли польові ромашки .
-Що ти робиш ?!- викрикнула я .
-Та бабця якась дала . Вони з жуками .
Я удала , що повірила , а сама пішла до себе .
*****
-Ну і що ж ти зробив ? Серце дівчини не завоювати злістю .
-Я нікого не кохаю ,- перебив Степановича Андрій .
-Так , я бачу ,- чоловік посміхнувся .
-Вже когось знайшла . Як вспіла ? -злився Андрій .- Хоча , мені байдуже . Хай буде щаслива !
-Ти ж навіть не спитав . А вона ледь не плакала над тими квітами . Може , це той її кавалер від якого Аврора втікла ?
-Той поганець?! -хлопець устав і побіг вниз сходами . Дівчина сиділа на вулиці , і продивлялася записку .
*****
Я повернулася назад . Там стояв Андрій . Він вкрив мене ковдрою .
-Знов той ?
-Так .
Хлопець посміхнувся . Він узяв квіти від Максима , і викинув якомога далі . Далі узяв записку і порвав її.
-Він тебе не образить .
-Д-дякую .
Запанувала тиша .
-А пам'ятаєш ,як ми зустрілись ?
-Т-так . Я налякалась . Чесно кажучи , я ж узагалі не знаю про тебе , а ти про мене .
-Розкажи . Ти про себе, а я про себе . Ну що ? Відкриємо правду ?
-Сім років тому в мене зникла мама . Вітчим виховував мене . Хех , він ж ненавидів мене ! Я стала лікарем . Але в один день двоє дурних хлопчиків підлили мені снодійне перед операцією . Дівчинка побилася об заклад , що сама завершить операцію . Людина померла .... Вона померла , Андріє ! -я заридала. - Мене посадили на рік , а далі вітчим викупив . Це жах . Тепер я тікаю від нареченого , бо він хоче мене видати за нього , через гроші . Я жахлива ?
-Н-ні . Ти .... чудова . А ті поганці !
-Тепер ти .
-Мене хочуть посадити , бо ....
-Що ?
-Твій вітчим хотів перевезти в моїй машині наркотики на величезну суму . Я відмовився . Тоді ми зі Степановичем перевозили різні тканини до фабрики . Містер Калінгтон розсердився . Я сказав , що розповім поліції . Мої друзі підтримали мене .... Цей чоловік не дозволив доїхати їм до міліції . На нас повісили різні злочини . І ці вбивства ... Ми зі Степановичем втікли .
Я промовчала . Значить , я боялася їх марно . Справжнім злочином був ... мій вітчим ...
-Ми ж борці за чесність !- засміявся Андрій - І тебе виправдуємо , і мене зі Степановичем ...
-Чесність на двох .
-Що ?
-В нас одна Чесність На Двох .
-Так , одна . А я тобі прізвище змінив . Лови. - ,хлопець кинув мені новий паспорт ,- Шевченко підійде ?
-Т-так . Така фамілія була в мого ... покійного тата . Дякую .-я обійняла його . Стало тепло .
Дощ періщив , а ми сиділи . В нас ОДНА ЧЕСНІСТЬ НА ДВОХ !!!!