Червоноград

36

Вони вийшли з порталу в темряві знайомої печери. Зовні біля печери все виглядало мирно. Сюркотіли коники, дув легенький вітерець, пахло різнотрав’ям. Жодних ознак переміщення між епохами.

– Андрійку, ми зараз де? – поцікавилась Марічка. – В якому часі?

– Судячи з налаштувань мого приладу – у твоєму часі. Нам треба забрати Кузьму і його приятеля. Та й про Рому, звісно, не можна забути. Нам треба розділитися.

Марічка із сумом поглянула на Андрія.

– Тимчасово, – сказав він. – Ти біжи до замку. І якось попроси батька привести Кузьму і його друга. Треба допомогти їм утекти. А я побіжу до вас додому, заберу Рому. Зустрінемося біля водоспаду. Добре?

– Добре, – Марічці не хотілося розставатися з Андрієм ні на мить. Він обгорнув її своїми обіймами і ніжно поцілував у губи.

– Бувай, моя хороша. До зустрічі!

– Бувай, мій голубе!

 

Андрій чимдуж біг ґрунтовою дорогою нагору. Він на ходу осмислював, що має зробити і як. Лише на одне питання він не мав відповіді: як бути з Марічкою? Залишити її тут тепер? Чи взяти у свій час, а потім відпустити? Чи не відпускати взагалі зі свого часу? Як складно було щось вирішити. Крок за кроком він думав про це, але заключною думкою в його роздумах було: залишити прийняття рішення на потім. Відтак думки поверталися: дорога була досить довга. Як там Марічка зараз? У неї дуже непросте завдання: організувати втечу. А якщо буде погоня панських слуг? Це все дуже ускладнить...

І ось уже знайомий двір. Повний життя, спокою та рівномірності. Захеканий Андрій забіг до хати. Роман і Анна Макарівна здивовано дивились на нього.

Андрій, хапаючи ротом повітря, скомандував Романові:

– Ходімо! Швидко!

– Що сталося? – намагався розібратися Роман.

– Все потім! Потім розкажу! Анно Макарівно! Дякуємо вам за все! Ви для нас зробили неймовірно багато! Але ми мусимо поспішати. Марічка вам усе розповість. Бувайте здорові!

Роман похапцем зібрав речі. За мить вони вже вилетіли з хати.

Марійчина мама дивилась услід незвичайним гостям. Вона хвилювалась, чи достатньо зробила для них, чи була гостинною…Чого вони раптом так зірвалися?

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше