35

Головна будівля інституту потопала в заростях кропиви і бур’янів. Було видно, що місце закинуте й недоглянуте. Андрій роззирнувся. Він не впізнавав території. Щось занепало, якісь споруди взагалі зникли.

– Хутчіш, – попрохав Микола, побачивши, що Андрій зупинився і розглядає інститутські споруди.

Вони обійшли головну споруду інституту і зайшли у підвальне приміщення.

Микола розповідав:

– Треба зачинити портал у тому моменті, де Сава зі своїм помічником потрапили у минуле. Перед вибухом. Той зруйнований невчасно портал у криниці є фатальним. Вся система на ньому тримається. Вибух закрив шлях до зміни назад. Неможливо перемогти систему, коли місток до моменту небуття системи обрубаний. Андрію, зараз твоє завдання – запустити помилку в програмі системи, вибити в неї землю з-під ніг. Повернися до місточка, який з’єднав ідею системи з реальністю, і знищ його.

Він простягнув Андрієві міні-колайдер:

– Ось. Це щоб ти міг вільно пройти портал у минуле.

– А чому ви самі не зробите це? – поцікавився Андрій. – У вас такі круті технології і знання.

– Ти не бачиш, якого ми віку? – відповів Ігор. – Ми народилися вже після того моменту, коли ти пустив злодіїв у минуле, зруйнувавши портал. Нас там ще не було. І ми не можемо вплинути на хід тих подій. Навіть з нашою технікою.

– І що, нема старших за вас учених, які би це зробили? – не розумів Андрій.

– На жаль… – відповів Кіндрат. – Усі старші підкорилися системі…

Андрій шоковано дивився на вчених:

– Усі?..

– Ти єдиний, Андрію, – відповів Микола. – Ми дуже чекали твого повернення з минулого. А інакше бути не могло. Ми знали, що після смерті Вадима Михайловича все почне руйнуватися.

– Смерті Вадима Михайловича? Він помер?.. – Андрій шоковано дивився на Миколу.

– Так, – зітхнув Микола. – Самогубство. На жаль, він був маріонеткою Гаспарового режиму. Технічно підтримував систему. Але більше не зміг терпіти. Покінчив із собою.

Андрій хитав головою, не в змозі прийняти цю реальність.

– Вже час, – поквапив Андрія Ігор. – Скоро Савко повернеться і влаштує погоню. Поспішайте. Ось портал.

Ігор показав на умивальник.

Андрій підійшов і відкрив кран. Він обернувся до учених:

– А як же ви, хлопці?

– Не думай про нас. Іди, – відповів Микола.

Андрій натиснув кнопки колайдера. Він узяв Марічку за руку і  разом з нею зайшов у портал.

Коли портал зачинився, Кіндрат відкрив інший портал за допомогою свого колайдера. Він зайшов першим. Микола з Ігорем не поспішали заходити. Потрібно було заплутати Савка.

Учені не прорахувалися: за кілька хвилин до підвалу увірвався Сава зі своїми людьми.

–А-а-а! Це ви! Викрали, отже! Всі за ними!

Микола з Ігор стрибнули в портал, налаштований на зовсім інший час. Савко і його люди повелися на приманку і забігли у відкриті двері часу.