10 грудня! Акція «Червоний телефон» розпочала свою роботу. Люди годинами стоять у чергах до телефонних будок. Хтось прийшов о десятій ранку, хтось о другій годині дня. Але є й такі, хто стоїть тут з п'ятої ранку. А коли черга доходить до них, повільно і не поспішаючи йдуть. І якщо ти щось скажеш їм услід або, не дай Боже, навіть даси їм привід подумати про це, вони зроблять все, щоб зіпсувати настрій усім, хто стоїть. Звичайно, їх небагато, але вони є. І в основному це залежить не від статі, не від фінансів, а від душі. Гаразд... Припустимо, таких людей тут у нас немає. Хоч десь їх і не буде! Всі у Великій Британії, від півночі до півдня, були нормальними. Всі люди чекали своєї черги, діти читали свої списки з подарунками – по черзі. А дорослі, в порядку черги, дякували нашому Тео за найкращу різдвяну акцію 2025 року, та й взагалі за найкращу акцію багатьох років. Сьогодні кожна з дітей розуміла, що має шанс отримати бажаний приз і бути щасливою на весь наступний рік. Батьки зробили все, щоб їхні діти відчули атмосферу свята, а Тео дякували за таку можливість. Можливість дати дітям шанс прожити веселе дитинство, без нудних і повсякденних турбот. Якими забарвлюється твоє життя, коли ти станеш дорослим. Так пройшов весь цей тиждень! Люди спокійно, день за днем, дзвонили на вказаний номер «Таємного Санти», бажали йому всього найкращого і читали списки бажаного. А коли настало 17-те число і акції «Червоний Телефон» не стало, всі почали чекати. Діти подарунків, а дорослі – можливості особисто познайомитися з Тео Річардсом. А наш Червоний Лондон працював на повну. Він підключив всіх своїх знайомих, з абсолютно різних місць Британії та світу, щоб ті допомогли йому купити подарунки. І організувати «кращу акцію 25-го року». Почалася робота! Дістати цукерок, яких ще не їла маленька Емілі Тейлор – запросто! Купити книжку для хлопчика на ім'я Роб Бінз, немає проблем! Взагалі! Подарувати щось матеріальне – стало не проблемою. Все, що захоче дитина! Так говорив собі Тео, коли продумував цю акцію. Але що робити... якщо дитина-інвалід захоче зцілитися. Або якась дівчинка захоче миру, адже втомилася жити в нескінченному страху від ракет, і не тих, що запускають у космос. Що ж робити Тео тоді?! І він вирішив цю задачу. Я... буду надсилати гроші, потрібні тій родині. Адже навіть так, я зможу допомогти. Адже навіть так – диво буде жити! І наш герой не прогадав. Ось воно! Перший лист від семирічної Рози Уеллс. Де пише її мама, адже та дівчинка сліпа. І ось що було в тому листі. Здрастуйте, Тео Він Річардс, мене звати Рія Уеллс. Я мама сліпої дівчинки на ім'я Роза. Нам не потрібні подарунки, не потрібно чогось матеріального, що дочка не побачить. Просто хочемо розповісти історію. Ми живемо в Осло. Так... Тео придумав, як охопити цією акцією і Європу. І створив поштову адресу, на яку можна писати листи. Як електронні, так і від руки. І це був рукописний лист, в якому мама сліпої дівчинки вилила душу. Тоді Тео вирішив, що надішле потрібну суму раніше часу і зробить Розі подарунок... Заздалегідь! Подарунок, який після операції – залишиться з нею на все її життя. Яке вона тепер – побачить!