Розділ 19

Минув тиждень.

У компанії панувало незвичне пожвавлення. Працівники головного офісу готувалися до щорічного благодійного вечора, на який традиційно запрошували співробітників усіх філій компанії «Orlov Group».

Саме цього дня до Києва приїхав і Максим.

Після закінчення університету він уже три роки працював менеджером із розвитку у львівській філії компанії. Через постійні відрядження він рідко бував у головному офісі, тому навіть не підозрював, що новою співробітницею фінансового відділу стала його подруга дитинства. Їхня випадкова зустріч біля офісу кілька тижнів тому стала для обох справжнім сюрпризом. Відтоді вони знову почали спілкуватися, згадуючи дитинство, старий сад і безтурботні роки. Тому поява Максима на благодійному вечорі нікого не здивувала. До початку свята залишалися лічені хвилини. Зала сяяла сотнями маленьких вогників, лунала жива музика, а гості один за одним заходили всередину. Софія, трохи хвилюючись, переступила поріг. На ній була довга темно-синя сукня, яка ніжно підкреслювала її постать. Волосся спадало м'якими хвилями на плечі, а на шиї виблискував срібний кулон у формі маку — подарунок батька, який вона майже ніколи не знімала.

Коли Софія увійшла до зали, розмови на мить стихли.

Навіть Данило, який саме спілкувався з партнерами компанії, несвідомо підняв очі. І завмер. Він ніби вперше побачив її. Не сувору працівницю фінансового відділу. Не дівчину, яка сміливо сперечалася з ним на нарадах.

Перед ним стояла красива, ніжна жінка, від якої було неможливо відвести погляд.

— Даниле? — звернувся до нього один із партнерів.

Він здригнувся, ніби повернувшись до реальності.

— Перепрошую...

Та вже за мить його погляд знову знайшов Софію.

Саме тоді до неї підійшов Максим.

— Ти сьогодні неймовірно красива, — щиро сказав він.

Софія тепло усміхнулася.

— Дякую.

Максим простягнув їй руку.

— Подаруєш мені перший танець?

Вона на мить поглянула в його добрі очі.

— Із задоволенням.

Саме в цю мить музиканти заграли повільний вальс.

Максим обережно поклав руку їй на талію, і вони закружляли серед інших пар.

З іншого кінця зали Данило мовчки спостерігав за ними.

Він і сам не міг пояснити, чому від цього видовища в грудях раптом стало незвично важко...

Ваша Ірен Вастро.