Розділ 17

Данило повільно підійшов до альтанки.

У його руках був старий конверт, краї якого вже пожовкли від часу.

Петро важко зітхнув.

— Я знав, що цей день колись настане...

Софія мовчки дивилася то на Данила, то на лист у його руках.

— У тебе теж?..

Данило кивнув.

— Батько віддав мені його сьогодні вранці.

Він поклав конверт на стіл.

— Сказав відкрити тільки тут.

Петро заплющив очі.

— Значить, Віктор усе-таки наважився...

Запала довга тиша.

Ніхто не хотів першим порушити її.

Нарешті Данило обережно розірвав конверт.

Його руки були напрочуд спокійними.

А ось серце — ні.

Він почав читати.

"Сину...

Можливо, після цього листа ти перестанеш дивитися на мене так само, як раніше. Але я більше не можу дозволити, щоб ти жив у брехні.

Андрій Ковальчук був не просто моїм другом. Він був людиною, яка одного разу врятувала мене.

Коли наша компанія тільки починала працювати, я зробив помилку. Довірився не тим людям. Ми могли втратити все.

Андрій не відвернувся. Він ризикнув власним майном, щоб урятувати бізнес, який ми будували разом.

Я пообіцяв, що поверну кожну копійку і ніколи не дозволю йому постраждати через мої рішення.

Але життя розпорядилося інакше...

Я порушив свою обіцянку.

І це провина, яку я ношу все життя."

Данило повільно опустив аркуш.

Він мовчав.

Софія не могла відірвати від нього погляду.

— То... це правда? — прошепотіла вона.

— Не знаю, — так само тихо відповів Данило. — Я сам зараз читаю це вперше.

Петро піднявся.

— Це ще не вся правда.

Він підійшов до старої шафи, що стояла в кутку альтанки.

Відкрив нижню шухляду й дістав потерту теку.

— Ось через що ваші батьки посварилися.

Він поклав теку на стіл.

Софія вже простягнула руку до документів, але Петро накрив їх своєю долонею.

— Перш ніж ви це прочитаєте... пообіцяйте мені одне.

— Що саме? — запитав Данило.

— Не судіть своїх батьків, поки не дізнаєтеся все до кінця.

Софія подивилася на свій лист. На лист Данила. Потім на теку. Їй здавалося, що відповідь — ось вона, за кількома пожовклими аркушами. Вона навіть не здогадувалася, що після цієї правди їй доведеться переглянути не лише своє ставлення до Орлових, а й спогади про власного батька. Петро повільно відкрив теку. Перший документ лежав зверху. Це був договір. Унизу стояли два підписи. Андрій Ковальчук. Віктор Орлов. І поруч — підпис третьої людини. Людини, чиє прізвище Софія ніколи раніше не чула. Саме цей чоловік багато років тому запустив ланцюг подій, який зруйнував життя обох родин.

Його ім'я було...

Олег Руденко.