16Глава

В середині будівлі було також обставино в еко стилі. Велика кімната була поділина на дві частини.Перша вестибюль, де можно взяти ключі від кімнати, а інша частина частково їдальня й бар.Також між ними були сходи до другого поверху.Поряд з барменом був дерев'яна довга барна стійка та багато стільців в одному стилі.Стіни були білі, а на них висіли багато плакатів й графік роботи.Також на правій частині стінки висів великий овальний годинник. Дивніше було зі столами.Ті,  що прямокутні, стояли поряд з вікном.А круглі ближче до барної стійки.Багато шаф і жалюзі блідного кольору та кімнатної рослинності було в цьому приміщенні. І все було поставлено зі смаком,  окрім одного: люстри висіли поряд з вікнами й столами, ніби на них хтось має повішатись. 

-Ну що ж, вітаю вас у закладі!-звернувся правохоронець до компанії. 

Більшість людей,  які сиділи за барною стійкою встали й пішли на другий поверх,  не промовивши і слова.

-Так, вам потрібен номер. Лариса,  ззареєструй кімнату, номер цим бідолагам.

-В Лариси вже закінчився робочий день, -сказав бармен, протираючи склянки.-І так , вона просила передати вам ключи від вашого номеру,-бармен легесенько кинув ключи на стіл і чекав поки їх заберуть. 

-Зрозуміло, ти не знаєш, чи вільний номер залишився?-промовив він підібравши ключи.

-Здається один чи два має бути,  подивіться на поличці, де вона їх тримає. 

-Ага, добре,-правоохоронець підійшов до прийомної й почав шукати номери.-Дідько,  нічого не залишилось

-Пане, ви забули про ще один номер,  хоча там не прибрано й завжди замикається замок.

-Та пам'ятаю я його. Не хочеться давати зіпсований номер. А грошей ти й сам знаєш,  що нема.Директор цього закладу  не дуже хоче з цим розбиратись. Тільки одні проблеми на мою голову. 

-Добре, тоді в свій номер їх візьміть. 

-Куди?Там же тільки одне двомісне ліжко. 

-Думаю, вони вмістяться.Та й ви на другу зміну йдете, тому саме раз. 

-Вам таке підійде?-запитав правохоронець у компанії. 

-Зійде, -миттєво відповів дракон, присівши за барну стійку-Бармен наливай!

-Перепрошую, але мій робочий день закінчився, -з кам'яним обличчям відповів бармен. 

-А, як же ці люди?-дракон звернувся до бармена показуючи на оп'янівших людей, які спали з храпом, що доносився на всю будівлю. 

-Я з ними нічого не вдію,-відповів і попрямував до своєї кімнати. 

-Ну й нам пора, давайте я вас швиденько відведу й сам піду працювати. 

Бабуся з Йоном почали підніматися по сходах, а дракон тим часом сидів собі пригнічено,  не рушаючи з місця.

-Через кілька хвилин вони дісталися до кімнати. Вона була, майже, останньою і мала номер 11.

-Чоловік відчинив двері та запросив їх до кімнати. 

-Дякую вам,-сказали разом бабуся й Йон. 

-Ну, ми маємо допомагати людям.Завтра будемо розбиратися,  куди вас заселити.Адже ця кімната тільки на одну ніч.

-Ага, добре, ще раз красно дякую,-відповів Йон.

-Добре хлопчику, гарної вам ночі,-сказав містер поглажуючи Йона по голівці.