13Глава

-Що вам зрозуміло!?-окликнулась бабуся Йона.

-О, до речі.Бабуся, ти не проти, щоб я полетів з драконом у минуле?

-Звичайно, проти.Ви що, зглузду з'їхали?Я тут повина переживати, що з вами там станеться?Ні  і на цьому крапка.

-Ну будь ласка, бабуся. 

-І справді, що тобі за нас переживати?Все буде в порядку.Він же не сам відправитися, а зі мною. 

-Ось тому я переживаю!Ти в нас магніт для пригод.Завжди в якусь дупу потрапляєш, а мені потім тебе витягувати.

-Ой, та було один раз і ти мені це постійно нагадуватимеш?

-Звичайно, тому що це був не один раз.

-Ну наведено тоді хоча б два приклади , звідки ти мене витягнула.

-Добре.Пам'ятаєш, як ти засвітився в обличчі дракона на людях?

-Ну пам'ятаю.То був тільки один раз.

-Для тебе так, а мені приходилось цілому селу розповідати казки і вішати лапшу на вуха на протязі двох тижнів.А пам'ятаєш нещодавно,  здається це було на слідуючий день, коли ти нам показав підробний паспорт. Тебе тоді зупинила поліція, коли ти вирішив пройтись по селу, і тобі прийшлось піти в в'язницю.Я тоді дізналася про це тільки у вечері, тому що по всьому селу йшли про тебе плітки.

-Ось тому він так пізно прийшов до нас,-Йон почав трохи розуміти ситуацію. 

-Та, гаразд, гаразд.Ти права, було діло. Я згоден,  ти виручала мене не раз і я тобі вдячний,  але все ж таки я вже пообіцяв малому,  що ми ще трохи побудемо разом. 

-Добре, я вас відпускаю,  але є одне але.

Дракон з Йоном почали радіти,  на їхніх обличчях з'явилися великі радісні посмішки. 

-Скоріше говори, -сказав дракон.

-Ви візьмете мене з собою.

У дракона одразу спала посмішка.Та виразилося невдоволене обличчя. 

-А без цього ніяк?Ти весь час говорила, що в тебе тут купа справ.

-Та які тут справи, якщо час зупиниться?-відповіла бабуся

-А звідки ти це знаєш?

-Телепню по вашому , я не підслуховувала розмову?Я ледь за серце не взялась, коли почула, те що ти почав Йону розповідати. Тому вирішуйте,  або зі мною, або нікуди.

-Давай погодимся,-запропонував Йон.

-Та вона нам всі пригоди зіпсує!

-Чому ти так вирішив?

-Тому що я її не один день знаю.

Дракон, ще трішки подумав і згодився.

-Гаразд,-надуто відповів дракон. 

-Тоді пакуйте речі.Я вже їжу наготувала і склала в судочок.

-Ти начебто заздалегідь знала,  що ми згодимося. 

-Авжеж, яж тебе також не один день знаю.