5Глава

   Минають дні, Йон частенько заходив до бібліотеки.І настільки довго він там перебував, що вже думав, що це його другий дім.

 Але в бібліотеці коїлось, щось дивне, і це помічав Йон.За ті дні, які він ходив в бібліотеку не було жодного читача.Ладно там два чи три дні, але не два тижні підряд.Коли він звернувся до бібліотекарки, її звали Марина Степанівна, вона подивилась на нього дивним поглядом та було видно, що її все влаштовує.Ніхто її не тривожить й в бібліотеці панує тиша.Та кожен може помітити, що в неї майже немає роботи.А як же інший персонал?Тут все просто, він взагалі не приходив.Хоча був один дивний день.В неділю, коли Йон добирався до найближчого відчинений магазин, ненавмисно побачив, як до бібліотеки йде надто багато народу.Це здивувало Йона.Адже в неділю бібліотека була зачинена.Але він довго не замислювався,  подумав, що то може якісь збори чи теж персонал прийшов працювати,  хоча б прибратися.

 В наступний раз, як він знову завітав до бібліотеки,  Йон не побачив жодних змін.Тому цікавість наростало, але Йон навіть нічого не запитував,  бо вважав, що це їхні справи.А думки його переповнювали різними емоціями, а раптом там,якийсь скоєний злочин і це щось буде нагадувати детективні романи. Але не хотів допитувати та надоїдати  Марині Степанівни та самому розгадувати цю таємницю було ніколи.Хоча Йон раптом згадав, що на наступному тижні в нього розпочинаються весняні канікули.Він вважав, що за тиждень точно впорається, можливо навіть й когось собою покликає, хоча це навряд станеться. 

Недовго потрібно було чекати канікул.Вже на вихідних Йон отримав не щонайкращу новину. Хоча не задоволення панувало недовго, а навіть переросло в посмішку. 

На вихідних після того, як Йон прокинувся, батьки зайшли в його кімнату і сказали...

-Йон пам'ятаєш, як давно ти не бував в селі?-запитала мати.

-Ну, пам'ятаю, а що сталося?

-Ми вирішили, що ти давно не їхав до бабусі, а знаєш, як їй не вистачає твоєї компанії.А говорити через телефон вона довго не може, тому завтра ми їдемо до неї, -сказала мати. 

-Мам...я сподіваюсь ти жартуєш?