Це був нудний та довгий день,для Йона.Він вже гадав,коли закінчиться шкільний урок і за ним, прийдуть веселі канікули.Але час ,так неважав ,тому він йшов дуже довго і це його дратувало.Та,ось настала та мить,коли все ж продзвенів дзвоник і закінчився день у школі.Всі учні почали радіти,вже зібралися в гурти і компанії, щоб обсудити слідуючи проведення днів.Хоча кожен учень знає,що неділя канікул це мало.І можно встигнути,лише зайти в інтернет.Тим часом Йон так неважав і пішов до бібліотеки, за новими книгами.Адже ,він хотів провести більше свого часу за ними.Носолоджуватися новими фактами і історіями.
Прийдя до бібліотеки,він взяв декілька книг і пішов швидко до-дому.Але сталося дещо,що він незміг передбачити.Його батьки сказали,що він поїде до своєї бабусі,яку він небачив 3роки.Він одразуже засмутився,бо вважав,що не зможе зайнятися своїм ділом і його тато це помітив та сказав...
-Ти хотів собі пригоди,ось там їх повно.Ти непереймайся, вспієш і ці нудні книжки почитати,і з бабусею хоч побачешся,можливо ,хоч вже друзів собі знайдеш.
Йон трішки подумав і збагнув,що в батькових слів є смисл.
-,,А ,справді так навіть веселіше буде".-сказав Йон і діставши листок,розпочав робити собі новий графік,яким він скоро почався пишатися.В нього з'явилася одна гарна ідея.Зробити подарунок ,для своєї улюбленої бабусі.Недовго думаючи,він пішов у вечері в магазин і купив найкрасивіший ,для неї подарунок.