І все заверілося

А ще потім Кася нагадала, щоб я нарешті запросив батьків. А я їй нагадав, щоб вона подзвонила своєму батькові й сказала, що з нею все в порядку і вона під моїм надійним захистом.

Лише під вечір ми згадали, що гості от-от з’являться, нарешті вилізли з ліжка і почали готуватися до приходу батьків.

Кася уважно подивилася на мельхіорові виделки й ножі, що залишилися мені від бабусі, й сказала, що треба сховати все гостре і важке.

На всяк випадок.

- Насмішила. - зверхньо сказав я і поцілував її в ніс. - Батько голими  руками з того Олега зробить мокре місце, а вітчим побоїться битись,навіть якщо у нього в руках буде Зірка Смерті. Він навіть від тебе втік. Які ще гострі предмети, не переймайся.

- Ну тоді у нас все готово? - з сумнівом запитала Кася, оглядаючи кухонний стіл. Ми вдвох тільки що притягли його в кімнату і накрили бабусиною білою скатертиною, на якій сліди від згинів ніяк не хотіли розходитись.

І тут пролунав дзвінок у двері, і все завертілося з шаленою швидкістю і досі не перестало закручуватись.

Питаєте як все пройшло?

Спочатку за планом. 

Батько сидів за столом і тільки що не гарчав від люті, розглядаючи вітчима.

Той уважно придивлявся до Касі, явно намагаючись згадати, де її бачив. Це ж треба було так напитися.

А коли я підсунув матері свого смартфона після парочки сімейних селфі, щоб вона подивилася, чи гарно вийшла, а вона прогортала далі, розгорівся скандал.

Ну як розгорівся. Мати дуже стримана, а тут ще сторонні. Але ж Кася, на думку матері - винуватиця її ганьби, сиділа навпроти й удавала, ніби ні про що не здогадується.

І я теж нібито не розумів, що мати все побачила.

Нехай сама вирішує, що робити.

І може все б і спустилося на ручному тормозі, якби Касин батько не зрозумів після її дзвінка, де вона зараз. А зрозумівши -  не втік з лікарні, щоб витягти єдину дитину із загребущих лап сімейства, яке колись забрало у нього все, крім неї.

От коли я пожалів, що не прибрав ножі й виделки.

Але Кася швидко все розрулила, і скандал перейшов у стадію взаємних звинувачень.

Моя кохана мала слушність. Наодинці мати ще б вибачила вітчимові.

Але тут сидів її колишній. І не тільки він, а й людина, яку вона все життя вважала злодієм, який намагався обікрасти її Олега. Касин батько чітко і швидко розповів, як все було насправді.

Не уявляю, що вона відчула, коли дізналася, заради кого покинула хвору матір і малого сина.

Мати слухала, то щось запитувала, то роздивлялась фото і ролики в смартфоні, то поглядала на Касю.

Батько зловтішно скалився.

Батько Касі весь час рвався хоча б за горло потримати мого вітчима. 

Мій батько навдивовижу спокійно радив йому стримуватись і подивитись, що з цього вийде.

І дуже іронічно усміхався до матері.

Але в цілому все було пристойно, поки мати не попросила доказів у батька Касі й не отримала їх.

Бо контракт і скан патенту були у того просто в телефоні.

- Що ж. - сказала мати. -  Я поверну вам ті гроші. Хоча не одномоментно, а частинами. До кінця тижня. Бо виймати їх під Новий рік з бізнесу, самі розумієте…

Всі отетеріли від такого рішення. Навіть я не очікував від неї такого широкого жесту.

І розсердився. Бо вона знову, ніби квочка, збиралася оплатити Олегові борги. А платити повинен вітчим.

Що, отак просто і повернете? - ошелешено спитав Казимір Ніжинський.

- Тут нема нічого простого. Я вам гроші, ви мені патент. тобто права на нього.

- Нащо він вам? Ним ніхто не зацікавився всі ці роки.

І тут встряв вітчим, який сказав, що Казимір не вміє в бізнес, бо то золоте дно, просто ніхто нічого не розуміє. І батько Касі його знову мало не вбив.

Але мати наказала всім припинити і вислухати, як все буде.

Вона востаннє подивилася якийсь запис і віддала мені телефон.

Після чого виклала чіткі умови. 

Вона повертає вкрадену суму,без відсотків.

Їй віддають права на патент.

Олег бере свій дорогоцінний винахід разом з усіма правами,  і щоб ноги його коло матері не було. Нехай озолочується сам і як вважає за потрібне, але якомога далі від неї. 

Вітчим протестував і пробував качати права, але присутність батька і Ніжинського робили смішними будь-які його спроби повернути ситуацію до вихідного пункту.

Тому все вийшло так, як сказала мати. А батько викликав свого нотаріуса, щоб той все швидко оформив. 

Кася сказала, що раз все вияснилося і ніхто не має ні до кого претензій, то батькові треба повернутись в лікарню. Той сказав, що радий був познайомитися. І щоб ніхто не думав, ніби він здався тоді. Ціною доччиного комфорту і свого здоров’я він відновив бізнес. І якщо хтось хоче вкласти вільні кошти в надійну справу, то                                                                                         не пошкодує.

- Ви повернете все, що мені віддаєте. - звернувся він до   матері.- Ручаюся. Просто дайте своїм аналітикам перевірити мою фірму. Може я не Ілон Маск, але…

Далі ми з Касею не слухали, а пішли зустрічати таксі. Її батько досить скоро вийшов до нас. А ще раніше ми помахали ручками Олегові, який швидко вийшов і зник заворотами з патентом в зубах. 

А от мої батьки все не виходили.

- Касю. - не витримав я. - Водієві заплачено туди й назад. Доправ батька до палати й швидко повертайся.

- А ти? спитала Кася, якій я недавно сказав, що ми поїдемо разом, бо мені страшно її відпускати хоч на хвилину.

- Я з тобою не поїду. Там батьки самі й повно гострих предметів. Я краще піднімуся і побуду там, щоб чогось поганого не сталося. А ти повертайся швидше, Кась.

- Вік, з тебе і справді можна вмерти від сміху. Не смій там з’являтися ще мінімум добу.

- Як це? - ошелешено спитав я.

- Поїхали вже, бо холодно. Я тобі потім розкажу. - сказала Кася. 

І ми поїхали відвозити її батька в лікарню, а потім…