Зустріч на межі

Сонце хилилось до горизонту, розфарбовуючи небо в відтінках червоного та помаранчевого. Над тихими полями легкий вітерець грав у листях, які майорилися на кордонах пшеничних полів. Здається, сама природа відчувала надвечірну магію, що лежала в повітрі.

На межі двох сусідніх ферм стояла величезна старовинна квітуча червона лінія. Ця лінія не була просто межею між власностями, вона стала своєрідною границею між двома світами, що здалися так віддаленими один від одного, ніби кожен існував у власній реальності.

З одного боку червоної лінії стояла ферма Рейнольдсів, відома своїми великими пасовиськами та обробленими полями. Їхній старий будинок був місцем, де панувала досконала порядність та консервативність.

З іншого боку лінії знаходилася ферма Макклеранів. Тут володарювала руйнівна краса. Величні дерев'яні конструкції фермерських будівель, покриті мохом та оброслими виноградом, створювали враження, що час тут сповільнюється. 

І коли вже здається, що ці два світи ніколи не зійдуться, вони зустрілися в одній миті за червоною лінією. Це була зустріч двох душ, які нічим не зв'язані за винятком забороненої пристрасті, яка вже знала, що ніколи не знайде свого вільного шляху.

Джуліана Рейнольдс та Еліас Макклеран стояли один напроти одного, віддані ігноруванню законів та суспільних стереотипів, чиї серця були скуті важкими ланцюгами . У їхніх очах майоріли вогняні відтінки сонця що ховається за горизонтом, а їхні долоні, ледь торкаючись одна до одної, ніби промовляли шепотом слова, що лунали в душах кожного з них.