Ножиці

Вхідні двері дзвінко хлопнули і вона вже остаточно прокинулась. До цього ще сумнівалась: чи то сон їй сниться, лякаючи дивними шурхотіннями, шептаннями, здавленим сміхом, чи то справді хтось повернувся додому. Сонна свідомість ще не нагадала дрімаючому розуму, що засинали цього вечора вони з братом самі, так і не дочекавшись тата з роботи. А отже, це повернувся він.

В кімнаті було темно – свідок ночі.

В коридорі блимнуло світло. Кроки. Сміх. Розмова пошепки. Про що? – неможливо розчути. Дрімота помалу розвіюється і вже не хочеться спати, хочеться лежати і дослухатися до шурхоту в коридорі. А за дверима кімнати: звична метушня: кроки, шурхіт курточок, риплять дверцята шафи. На сусідньому ліжку сопить брат – напевне, бачить десятий сон і навіть не уловлює найменшого руху в квартирі, котра раптом серед ночі ожила.

Кроки наближаються з коридору до сусідньої кімнати. Ті ж самі перешіптування, здавлений сміх. «А вони в гарному гуморі!» - думає здивовано. Давно вже не чула від батьків таких забавок типу сміху, хихотіння і перешіптування. Вона лежить, накрившись ковдрою і намагається по звуках у кімнаті вгадати те, що там відбувається.

Ось рипнув диван – хтось на нього сів. Якісь кроки наблизились до антресолі – рипнули дверцята, легенько затрусилось скло на полицях. Там же стільки срібла столового стоїть! І це постійно порушує тишу, варто тільки торкнутись бодай однієї ручки на старій стінці.

Раптом звук – і щось впала. Здогадується, що це впали ножиці. Вони дуже часто падають, бо чомусь постійно лежать в незручному місці, і форма в них дивна. Мама казала, що це подарунок родичів із-за кордону, але вона постійно дивувалась – як можуть бути зручними ножиці такої дивної форми? Вони навіть падають дивно, створюючи незрозумілий звук. За цим звуком вона і визначила, що ножиці впали, а тоді запанувала тиша.

«Тс-с-с-«

«Точно сплять?»

«Пізно вже. Як інакше?»

Прислухалась уважніше, але раптом її огорнуло ковдрою сну, боротись з яким не стачило сил. А так хотілось послухати, що буде далі? Чому стало так тихо? Чому ножиці впали, але ніхто не повернув їх на місце? Десятки дивних запитань заполонили голову. А потім сталась дивна річ.

Іноді відчуваючи падіння в сон, людина раптом різко усвідомлює, що на думку їй спадають геніальні ідеї, суперечливі здогадки, неймовірні плани, але сон настільки глибоко в’ївся в свідомість, що сил піднятися і записати все або перевірити немає.

Перед тим як остаточно заснути, вона чітко усвідомила дві речі: на ранок вона повинна обов’язково подивитись, чи ножиці лежать на місці. А друге це те, що мами вже тиждень немає вдома. Вона в лікарні.

Чи варто говорити про те, що ножиці пролежали на килимі всю ніч, де зранку вона і знайшла їх, коли йшла на кухню попити води. Дбайливо підняла їх, поклала на місце.

 Все-таки, мама їх любить.