Черга на двох
Недомовлені слова
Після того вечора вони не спілкувалися. Віта кілька разів набирала номер, але скидала дзвінок перед останнім гудком. Їй здавалось, що мовчання — це покарання і захист.
Марко, тим часом, ремонтував кухонну полицю. Він щось бурмотів собі під носа, згадуючи, як стояв під годинником. Його дратувало, що він так залежить від когось. Але й пустота без цієї людини навколо теж дратувала. Він перевіряв телефон, чекав на «вибач, так сталося», але вона не написала.
У Віти вдома запахло підгорілою картоплею. Вона викинула сковорідку у раковину, закрутивши кран. На підлогу впав шматок моркви. Вона зиркнула на нього і подумала: от як ці дрібниці можуть розвалити день. Вони накопичуються, як недомовлені слова.
#6034 в Любовні романи
#1456 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 29.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
